ЖІНКА ТА ГЕНДЕРНА ПРОГРАМА КИЄВОРУСЬКИХ ЧАСІВ

Стаття присвячена дослідженню соціально-правового становища жінки в часи Київської держави (ІХ–ХІІІ ст.). Українська історична наука реагує на суспільні запити та зміни, сприяє їм, що викликало динамічний розвитокжіночої історії як методологічного напряму. У цій роботі аналізується стан жінок у добу Київської держави, робиться спроба з’ясувати жіночу гендерну програму на теренах сучасної території України в ІХ–ХІІІ ст. Авторка приходить до висновку, що соціально-правове становище жінки в добу Київської держави (ІХ–ХІІІ ст.) ґрунтувалося на основі як архаїчних, так і християнських уявлень та цінностей, що загалом мали характер патріархальної підлеглості жінки чоловіку та дискримінації її прав. Водночас, законодавчі акти тих часів («Руська Правда», «Церковний устав Ярослава», «Церковний устав Володимира Великого») певною мірою давали гарантії захисту прав жінки як у дитячому віці, так і у дорослому, регламентуючи сімейно-шлюбні стосунки та певні майнові права. Мали місце подвійні моральні стандарти і гендерна асиметрія у нормативних моделях поведінки чоловіка та дружини.