{"title":"改革乌克兰的精神病治疗体系:组织和法律方法","authors":"І. В. Чеховська, Ю. А. Мороз","doi":"10.33244/2617-4154-4(13)-2023-80-90","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу змісту нормативно-правової бази функціонування системи психіатричної допомоги в Україні. \nПід час аналізу використовувалися теоретичні (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та емпіричні (спостереження, класифікації) методи. У статті також використано методи статистичного, порівняльного аналізу, діалектичний, екстраполяції тощо. \nНа підставі аналізу емпіричних даних встановлено, що система надання психіатричної допомоги в Україні потребує реформування. Визначено пріоритети національної політики та планування у сфері психічного здоров’я, до яких віднесено: міжгалузеву профілактику; діджиталізацію служб психічного здоров’я та комунікативного напряму; подальшу деінституціоналізацію психіатричної допомоги; підтримку громадських структур; співпрацю мереж охорони здоров’я та соціальної допомоги, а також судово-психологічної експертизи. Запропоновано навести кваліфікаційні характеристики професій у сфері охорони психічного здоров’я у відповідність із міжнародними стандартами, зокрема психотерапевтів, психологів, соціальних працівників, сестер медичних тощо. \nОбґрунтовано доцільність структурування вторинного рівня психіатричної допомоги, який має охоплювати амбулаторні та стаціонарні ланки; функціонування на місцевому рівні координаційного органу, який би з урахуванням потреб громади, наявних складнощів, планів розвитку здійснював координацію дій у напрямі забезпечення психічного здоров’я між різними інституціями.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"39 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ\",\"authors\":\"І. В. Чеховська, Ю. А. Мороз\",\"doi\":\"10.33244/2617-4154-4(13)-2023-80-90\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Стаття присвячена аналізу змісту нормативно-правової бази функціонування системи психіатричної допомоги в Україні. \\nПід час аналізу використовувалися теоретичні (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та емпіричні (спостереження, класифікації) методи. У статті також використано методи статистичного, порівняльного аналізу, діалектичний, екстраполяції тощо. \\nНа підставі аналізу емпіричних даних встановлено, що система надання психіатричної допомоги в Україні потребує реформування. Визначено пріоритети національної політики та планування у сфері психічного здоров’я, до яких віднесено: міжгалузеву профілактику; діджиталізацію служб психічного здоров’я та комунікативного напряму; подальшу деінституціоналізацію психіатричної допомоги; підтримку громадських структур; співпрацю мереж охорони здоров’я та соціальної допомоги, а також судово-психологічної експертизи. Запропоновано навести кваліфікаційні характеристики професій у сфері охорони психічного здоров’я у відповідність із міжнародними стандартами, зокрема психотерапевтів, психологів, соціальних працівників, сестер медичних тощо. \\nОбґрунтовано доцільність структурування вторинного рівня психіатричної допомоги, який має охоплювати амбулаторні та стаціонарні ланки; функціонування на місцевому рівні координаційного органу, який би з урахуванням потреб громади, наявних складнощів, планів розвитку здійснював координацію дій у напрямі забезпечення психічного здоров’я між різними інституціями.\",\"PeriodicalId\":510731,\"journal\":{\"name\":\"Ірпінський юридичний часопис\",\"volume\":\"39 4\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-03-10\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Ірпінський юридичний часопис\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-80-90\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ірпінський юридичний часопис","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-80-90","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ
Стаття присвячена аналізу змісту нормативно-правової бази функціонування системи психіатричної допомоги в Україні.
Під час аналізу використовувалися теоретичні (аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації) та емпіричні (спостереження, класифікації) методи. У статті також використано методи статистичного, порівняльного аналізу, діалектичний, екстраполяції тощо.
На підставі аналізу емпіричних даних встановлено, що система надання психіатричної допомоги в Україні потребує реформування. Визначено пріоритети національної політики та планування у сфері психічного здоров’я, до яких віднесено: міжгалузеву профілактику; діджиталізацію служб психічного здоров’я та комунікативного напряму; подальшу деінституціоналізацію психіатричної допомоги; підтримку громадських структур; співпрацю мереж охорони здоров’я та соціальної допомоги, а також судово-психологічної експертизи. Запропоновано навести кваліфікаційні характеристики професій у сфері охорони психічного здоров’я у відповідність із міжнародними стандартами, зокрема психотерапевтів, психологів, соціальних працівників, сестер медичних тощо.
Обґрунтовано доцільність структурування вторинного рівня психіатричної допомоги, який має охоплювати амбулаторні та стаціонарні ланки; функціонування на місцевому рівні координаційного органу, який би з урахуванням потреб громади, наявних складнощів, планів розвитку здійснював координацію дій у напрямі забезпечення психічного здоров’я між різними інституціями.