治疗后性腺功能减退症的最新方法

Oleksandr Knigavko, Oleh Kashtelyan, Andrii Arkatov, Yurii Makarov
{"title":"治疗后性腺功能减退症的最新方法","authors":"Oleksandr Knigavko, Oleh Kashtelyan, Andrii Arkatov, Yurii Makarov","doi":"10.37321/ujmh.2023.2-04","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. Останнім часом спостерігається збільшення кількості пацієнтів з еректильною дисфункцією та гіпогонадизмом, що виникають через 3-6 місяців після COVID-19 і продовжуються роками. \nМетою дослідження було визначення ефективності гормональної стимулюючої та замісної терапії, можливості відновної терапії автологічними стовбуровими клітинами (АСК) та терапії плазмою, збагаченою тромбоцитами (PRP) у хворих на справжній та відносний гіпогонадизм, які перехворіли на COVID-19. \nМатеріали та методи. В медичних центрах Харкова та Києва проведено обстеження 117 пацієнтів з клінічним гіпогонадизмом та еректильною дисфунцією, що виникли через декілька місяців після ковідної інфекції. Відповідно до первинного рівня тестостерону (Т) до чи більше 12 нмоль/л [1], пацієнтів розподілено на 2 групи: зі справжнім та відносним гіпогонадизмом, яким призначено гормонстимулюючу або гормонозамісну терапію, курс інтракавернозних ін’єкцій плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP), та автологічні стовбурові клітини. \nРезультати і обговорення: 37 (54,4%) пацієнтів І групи відреагували на терапію нормалізацією рівня Т (з 7,4±2,1 до 12,4±1,1 нмоль/л, p<0.05) та покращенням еректильної функції за МІЕФ-5 (з 11,1±1,3 до 18,4±1,4 бали, p<0.05); 31 пацієнтові (45,6%), що залишилися без ефекту фітотерапії, призначили замісну гормональну терапію препаратом ефірів тестостерону (250 мг кожні 3 тижні) та PRP-терапію, на яку (63,45%) відповіли суттєвим покращенням ерекції. \nЗ 49 пацієнтів другої групи 23 (46,9%) відреагували на фітотерапію. У 26 (53,1%) пацієнтів не було значних покращень, тому їм було запропоновано 2 курси по 5 внутрішньовенних ін’єкцій 5 млн. автологічних стовбурових клітин (загалом 50 млн.), з яких у 17 (65,4%) пацієнтів відбулося зменшення симптомів гіпогонадизму та покращення еректильної функції. \nВисновки: \n1. Мультицентрові дослідження впливу COVID-19 на фертильну та андрогенну функцію чоловіків та можливості їх відновлення при післяковідній патології все ще потрібні та мають бути продовжені. \n2. Значну частку чоловіків (49 зі 117, тобто 41,8%) з постковідним гіпогонадизмом та ЕД складають чоловіки з нормальним рівнем тестостерону, але зниженою чутливістю тканинних рецепторів до цього гормону (відносний гіпогонадизм). \n3. У лікуванні відносного постковідного гіпогонадизму інтракавернозна PRP-терапія та внутрішньовенна терапія стовбуровими клітинами мають клінічний ефект і можуть розглядатися як перспективні методи лікування цієї патології.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"95 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"НОВІТНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПОСТКОВІДНОГО ГІПОГОНАДИЗМУ\",\"authors\":\"Oleksandr Knigavko, Oleh Kashtelyan, Andrii Arkatov, Yurii Makarov\",\"doi\":\"10.37321/ujmh.2023.2-04\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Вступ. Останнім часом спостерігається збільшення кількості пацієнтів з еректильною дисфункцією та гіпогонадизмом, що виникають через 3-6 місяців після COVID-19 і продовжуються роками. \\nМетою дослідження було визначення ефективності гормональної стимулюючої та замісної терапії, можливості відновної терапії автологічними стовбуровими клітинами (АСК) та терапії плазмою, збагаченою тромбоцитами (PRP) у хворих на справжній та відносний гіпогонадизм, які перехворіли на COVID-19. \\nМатеріали та методи. В медичних центрах Харкова та Києва проведено обстеження 117 пацієнтів з клінічним гіпогонадизмом та еректильною дисфунцією, що виникли через декілька місяців після ковідної інфекції. Відповідно до первинного рівня тестостерону (Т) до чи більше 12 нмоль/л [1], пацієнтів розподілено на 2 групи: зі справжнім та відносним гіпогонадизмом, яким призначено гормонстимулюючу або гормонозамісну терапію, курс інтракавернозних ін’єкцій плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP), та автологічні стовбурові клітини. \\nРезультати і обговорення: 37 (54,4%) пацієнтів І групи відреагували на терапію нормалізацією рівня Т (з 7,4±2,1 до 12,4±1,1 нмоль/л, p<0.05) та покращенням еректильної функції за МІЕФ-5 (з 11,1±1,3 до 18,4±1,4 бали, p<0.05); 31 пацієнтові (45,6%), що залишилися без ефекту фітотерапії, призначили замісну гормональну терапію препаратом ефірів тестостерону (250 мг кожні 3 тижні) та PRP-терапію, на яку (63,45%) відповіли суттєвим покращенням ерекції. \\nЗ 49 пацієнтів другої групи 23 (46,9%) відреагували на фітотерапію. У 26 (53,1%) пацієнтів не було значних покращень, тому їм було запропоновано 2 курси по 5 внутрішньовенних ін’єкцій 5 млн. автологічних стовбурових клітин (загалом 50 млн.), з яких у 17 (65,4%) пацієнтів відбулося зменшення симптомів гіпогонадизму та покращення еректильної функції. \\nВисновки: \\n1. Мультицентрові дослідження впливу COVID-19 на фертильну та андрогенну функцію чоловіків та можливості їх відновлення при післяковідній патології все ще потрібні та мають бути продовжені. \\n2. Значну частку чоловіків (49 зі 117, тобто 41,8%) з постковідним гіпогонадизмом та ЕД складають чоловіки з нормальним рівнем тестостерону, але зниженою чутливістю тканинних рецепторів до цього гормону (відносний гіпогонадизм). \\n3. У лікуванні відносного постковідного гіпогонадизму інтракавернозна PRP-терапія та внутрішньовенна терапія стовбуровими клітинами мають клінічний ефект і можуть розглядатися як перспективні методи лікування цієї патології.\",\"PeriodicalId\":204320,\"journal\":{\"name\":\"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine\",\"volume\":\"95 3\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-03-14\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.37321/ujmh.2023.2-04\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2023.2-04","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

摘要

导言。最近,勃起功能障碍和性腺功能减退的患者人数有所增加,这些患者在 COVID-19 后 3-6 个月出现勃起功能障碍,并持续数年。本研究旨在确定激素刺激和替代疗法的有效性,以及使用自体干细胞(ASCs)和富血小板血浆(PRP)疗法对 COVID-19 患者进行恢复性治疗的可能性。材料与方法哈尔科夫和基辅医疗中心对 117 名感染科维病毒数月后出现临床性腺功能减退和勃起功能障碍的患者进行了检查。根据原发性睾酮(T)水平达到或超过12 nmol/l[1],患者被分为两组:真正性腺功能减退和相对性腺功能减退患者,他们接受了激素刺激或激素替代疗法、海绵体内注射富血小板血浆(PRP)疗程和自体干细胞治疗。结果与讨论I组37名患者(54.4%)对治疗有反应,T水平恢复正常(从7.4±2.1 nmol/l到12.4±1.1 nmol/l,P<0.05),根据MIEF-5,勃起功能有所改善(从11.1±1.3分到18.4±1.4分,P<0.05);31 名患者(45.6%)在中药治疗无效的情况下接受了睾酮酯激素替代治疗(每 3 周 250 毫克)和 PRP 治疗,其中(63.45%)患者的勃起功能得到明显改善。在第二组的 49 名患者中,23 人(46.9%)对中药治疗有反应。26名患者(53.1%)没有明显改善,因此为他们提供了5次静脉注射500万个自体干细胞(共5000万个)的2个疗程,其中17名患者(65.4%)的性腺功能减退症状有所减轻,勃起功能也有所改善。结论1.COVID-19对男性生育能力和雄激素功能的影响,以及在COVID后病理状态下恢复的可能性,仍需进行多中心研究,并应继续进行。2.在 COVID 后性腺功能减退和 ED 的男性中,有相当一部分(117 人中有 49 人,即 41.8%)睾酮水平正常,但组织受体对这种激素的敏感性降低(相对性腺功能减退)。3.3. 在治疗COVID后性腺功能相对减退症方面,海绵体内PRP疗法和静脉干细胞疗法具有临床疗效,可视为治疗这种病症的有前途的方法。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
НОВІТНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ПОСТКОВІДНОГО ГІПОГОНАДИЗМУ
Вступ. Останнім часом спостерігається збільшення кількості пацієнтів з еректильною дисфункцією та гіпогонадизмом, що виникають через 3-6 місяців після COVID-19 і продовжуються роками. Метою дослідження було визначення ефективності гормональної стимулюючої та замісної терапії, можливості відновної терапії автологічними стовбуровими клітинами (АСК) та терапії плазмою, збагаченою тромбоцитами (PRP) у хворих на справжній та відносний гіпогонадизм, які перехворіли на COVID-19. Матеріали та методи. В медичних центрах Харкова та Києва проведено обстеження 117 пацієнтів з клінічним гіпогонадизмом та еректильною дисфунцією, що виникли через декілька місяців після ковідної інфекції. Відповідно до первинного рівня тестостерону (Т) до чи більше 12 нмоль/л [1], пацієнтів розподілено на 2 групи: зі справжнім та відносним гіпогонадизмом, яким призначено гормонстимулюючу або гормонозамісну терапію, курс інтракавернозних ін’єкцій плазми, збагаченої тромбоцитами (PRP), та автологічні стовбурові клітини. Результати і обговорення: 37 (54,4%) пацієнтів І групи відреагували на терапію нормалізацією рівня Т (з 7,4±2,1 до 12,4±1,1 нмоль/л, p<0.05) та покращенням еректильної функції за МІЕФ-5 (з 11,1±1,3 до 18,4±1,4 бали, p<0.05); 31 пацієнтові (45,6%), що залишилися без ефекту фітотерапії, призначили замісну гормональну терапію препаратом ефірів тестостерону (250 мг кожні 3 тижні) та PRP-терапію, на яку (63,45%) відповіли суттєвим покращенням ерекції. З 49 пацієнтів другої групи 23 (46,9%) відреагували на фітотерапію. У 26 (53,1%) пацієнтів не було значних покращень, тому їм було запропоновано 2 курси по 5 внутрішньовенних ін’єкцій 5 млн. автологічних стовбурових клітин (загалом 50 млн.), з яких у 17 (65,4%) пацієнтів відбулося зменшення симптомів гіпогонадизму та покращення еректильної функції. Висновки: 1. Мультицентрові дослідження впливу COVID-19 на фертильну та андрогенну функцію чоловіків та можливості їх відновлення при післяковідній патології все ще потрібні та мають бути продовжені. 2. Значну частку чоловіків (49 зі 117, тобто 41,8%) з постковідним гіпогонадизмом та ЕД складають чоловіки з нормальним рівнем тестостерону, але зниженою чутливістю тканинних рецепторів до цього гормону (відносний гіпогонадизм). 3. У лікуванні відносного постковідного гіпогонадизму інтракавернозна PRP-терапія та внутрішньовенна терапія стовбуровими клітинами мають клінічний ефект і можуть розглядатися як перспективні методи лікування цієї патології.
求助全文
通过发布文献求助,成功后即可免费获取论文全文。 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信