{"title":"H. Kvitka-Osnovianenko 和 V. Narizhnyi 散文中殖民主体的情感世界","authors":"Артур Малиновський","doi":"10.1556/060.2023.00113","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Обґрунтувано аспекти психопоетики і психоісторії як принципово нові дослідницькі стратегій в осягненні творчих здобутків української літератури. Застосована у статті методологія нового історизму дозволила розглянути втілені в літературі історичні образи крізь призму емоцій, колек-тивного психічного досвіду нації. Підкреслено конструктивну роль емоцій у транстекстуальних практиках, міграціях сюжетів, зіставлених у перспективі віддалених культурних епох. У площині культурного трансферу емоції досліджуються у творах Г. Квітки-Основ’яненка і В. Наріжного.Розглянуто колоніальний ресентимент як національний психоемоційний комплекс, прояв колек-тивної чутливості, троп, фігуру мовлення, елемент контроверсійного письма в українській літерату-рі. Застосування емоціонологічного підходу до вивчення націй, етнічних груп вельми продуктивне з огляду на створення альтернативних психоісторій і психопоетики національних літератур, пост-колоніального прочитання традиційних наративів, локальної історії як картографованої чутливо-сті. Зосереджено увагу на ресентименті, варіативності його проявів у творах письменників, просте-жено зв’язок комплексу національно-історичної образи з психологією колоніальної впокореності і підімперським статусом самої української літератури першої половини XIX ст. Доведено доціль-ність антропологічного підходу до типології націй як емоційних спільнот з притаманними їм емо-ційними стандартами і режимами, обґрунтовано потужний вплив європейських романтичних док-трин, зокрема Й. Г. Гердера, на формування націєцентризму української літератури. Акцентовано національну специфіку емоційної поведінки і пов’язаних з нею проявів помсти, класової ненависті, насильства, соціальної агресії, виявлено вплив повстанських рухів, психології бунту на формування антиколоніального світогляду. Твори В. Наріжного і Г. Квітки-Основ’яненка проаналізовано з точ-ки зору антропологізації жанру, репрезентації національної історії в жанрових формах і в площині націєрозповідності.","PeriodicalId":35127,"journal":{"name":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","volume":"19 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-02-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Емоційний світ колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка і В. Наріжного\",\"authors\":\"Артур Малиновський\",\"doi\":\"10.1556/060.2023.00113\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Обґрунтувано аспекти психопоетики і психоісторії як принципово нові дослідницькі стратегій в осягненні творчих здобутків української літератури. Застосована у статті методологія нового історизму дозволила розглянути втілені в літературі історичні образи крізь призму емоцій, колек-тивного психічного досвіду нації. Підкреслено конструктивну роль емоцій у транстекстуальних практиках, міграціях сюжетів, зіставлених у перспективі віддалених культурних епох. У площині культурного трансферу емоції досліджуються у творах Г. Квітки-Основ’яненка і В. Наріжного.Розглянуто колоніальний ресентимент як національний психоемоційний комплекс, прояв колек-тивної чутливості, троп, фігуру мовлення, елемент контроверсійного письма в українській літерату-рі. Застосування емоціонологічного підходу до вивчення націй, етнічних груп вельми продуктивне з огляду на створення альтернативних психоісторій і психопоетики національних літератур, пост-колоніального прочитання традиційних наративів, локальної історії як картографованої чутливо-сті. Зосереджено увагу на ресентименті, варіативності його проявів у творах письменників, просте-жено зв’язок комплексу національно-історичної образи з психологією колоніальної впокореності і підімперським статусом самої української літератури першої половини XIX ст. Доведено доціль-ність антропологічного підходу до типології націй як емоційних спільнот з притаманними їм емо-ційними стандартами і режимами, обґрунтовано потужний вплив європейських романтичних док-трин, зокрема Й. Г. Гердера, на формування націєцентризму української літератури. Акцентовано національну специфіку емоційної поведінки і пов’язаних з нею проявів помсти, класової ненависті, насильства, соціальної агресії, виявлено вплив повстанських рухів, психології бунту на формування антиколоніального світогляду. Твори В. Наріжного і Г. Квітки-Основ’яненка проаналізовано з точ-ки зору антропологізації жанру, репрезентації національної історії в жанрових формах і в площині націєрозповідності.\",\"PeriodicalId\":35127,\"journal\":{\"name\":\"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae\",\"volume\":\"19 21\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-02-05\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.1556/060.2023.00113\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q4\",\"JCRName\":\"Arts and Humanities\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.1556/060.2023.00113","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"Arts and Humanities","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
文章证实了心理拟态学和心理史学是理解乌克兰文学创作成就的全新研究策略。文章采用的新历史主义方法使我们能够通过情感棱镜、民族的集体心理体验来思考文学作品中体现的历史形象。作者强调了情感在跨文本实践中的建设性作用,以及在遥远文化时代视角下的情节迁移。在文化转移的层面上,对 H. Kvitka-Osnovyanenko 和 V. Narizhnyi 作品中的情感进行了研究。作为民族心理情感综合体、集体敏感性的一种表现形式、一种特例、一种语汇、一种乌克兰文学中具有争议性写作的元素,殖民地情感得到了考虑。将情感学方法应用于民族和族群研究,在创建民族文学的替代性心理史学和心理心理学、传统叙事的后殖民解读以及作为映射感性的地方历史等方面非常有成效。研究的重点是怨恨、怨恨在作家作品中的表现形式的多变性、民族历史怨恨情结与殖民征服心理的联系以及十九世纪上半叶乌克兰文学的次帝国主义地位。作者证明了从人类学角度将民族类型化为具有固有情感标准和制度的情感共同体的适宜性,并证实了欧洲浪漫主义学说,尤其是 J. G. 赫尔德对乌克兰文学民族主义形成的强大影响。作者强调了情感行为和复仇、阶级仇恨、暴力、社会侵略等相关表现的民族特殊性,揭示了叛乱运动和叛乱心理对反殖民世界观形成的影响。V. Narizhnyi 和 H. Kvitka-Osnovyanenko 的作品从体裁人类学的角度、体裁形式中民族历史的再现以及民族故事讲述的层面进行了分析。
Емоційний світ колоніального суб’єкта у прозі Г. Квітки-Основ’яненка і В. Наріжного
Обґрунтувано аспекти психопоетики і психоісторії як принципово нові дослідницькі стратегій в осягненні творчих здобутків української літератури. Застосована у статті методологія нового історизму дозволила розглянути втілені в літературі історичні образи крізь призму емоцій, колек-тивного психічного досвіду нації. Підкреслено конструктивну роль емоцій у транстекстуальних практиках, міграціях сюжетів, зіставлених у перспективі віддалених культурних епох. У площині культурного трансферу емоції досліджуються у творах Г. Квітки-Основ’яненка і В. Наріжного.Розглянуто колоніальний ресентимент як національний психоемоційний комплекс, прояв колек-тивної чутливості, троп, фігуру мовлення, елемент контроверсійного письма в українській літерату-рі. Застосування емоціонологічного підходу до вивчення націй, етнічних груп вельми продуктивне з огляду на створення альтернативних психоісторій і психопоетики національних літератур, пост-колоніального прочитання традиційних наративів, локальної історії як картографованої чутливо-сті. Зосереджено увагу на ресентименті, варіативності його проявів у творах письменників, просте-жено зв’язок комплексу національно-історичної образи з психологією колоніальної впокореності і підімперським статусом самої української літератури першої половини XIX ст. Доведено доціль-ність антропологічного підходу до типології націй як емоційних спільнот з притаманними їм емо-ційними стандартами і режимами, обґрунтовано потужний вплив європейських романтичних док-трин, зокрема Й. Г. Гердера, на формування націєцентризму української літератури. Акцентовано національну специфіку емоційної поведінки і пов’язаних з нею проявів помсти, класової ненависті, насильства, соціальної агресії, виявлено вплив повстанських рухів, психології бунту на формування антиколоніального світогляду. Твори В. Наріжного і Г. Квітки-Основ’яненка проаналізовано з точ-ки зору антропологізації жанру, репрезентації національної історії в жанрових формах і в площині націєрозповідності.
期刊介绍:
Studia Slavica publishes essays in the field of philological and folkloristic research in Slavonic studies. It also contains minor contributions, and information on events in connection with Slavonic studies in Hungary. Publishes book reviews and advertisements.