РОЛЬ ДІАГНОСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

У статті розкривається роль діагностичної діяльності в системі професійної підготовки як важливої ланки відстеження й оцінювання продуктивності досягнутих результатів у професійному становленні майбутніх педагогів і ефективності навчання в умовах університетської освіти. Увага дослідників акцентується в основному на дослідженні таких явищ, як дидактична та педагогічна діагностика, педагогічний моніторинг, контроль, оцінювання, корекція результатів. Наголошено, що діагностична діяльність – це процес збору даних й вимір ступеня їх об’єктивності за допомогою діагностичних технологій, процедур, технічного інструментарію та облік діагностичної інформації про індивідуальні можливості, здібності, якості особистості, які є основою стратегії професійного розвитку студентів. Спрямованість діагностичної діяльності на збір й вимір інформації, необхідної для реалізації стратегії дій в цілепокладанні, оновленні даних, систематизації їх, моніторингу, контролю, аналізі й оцінюванні. Проаналізовано сутність, вимоги та чинники, характеристики продуктивності діагностичної діяльності. Мета діагностичної діяльності – готовність студентів до самоаналізу, корекції траєкторії власного професійного розвитку. Вона передбачає збір даних й вимір об’єктивності необхідної інформації для встановлення критеріїв аналізу й оцінки педагогічних ситуацій, виявлення зони пошуку оптимальних рішень, керування діями студентів й корекції власних дій при необхідності, ступеня продуктивності професійної підготовки й характеру впливу педагогічної взаємодії на професійне зростання студентів. Продуктивність діагностичної діяльності обумовлюється вимогами до неї. Серед них особливо значущі: об’єктивність, валідність, надійність, систематичність, облік особливостей об’єкта діагностики та умов її проведення, спрямованість на студентоцентризм.