ЗАПАСИ В ІНТЕГРОВАНОМУ ЛАНЦЮЗІ ПОСТАЧАННЯ

Мета статті - розробка інтегрованої системи управління  запасами, в системі ланцюгів постачання, яка  забезпечить ритмічність  виробничого   процесу та конкурентні  переваги . Встановлено, що процес управління вимагає інтеграції діяльності підприємств у сфері маркетингу і логістики. В логістиці і в маркетингу клієнт і рівень його задоволеності відіграють ключову роль Це вимагає прийняття інтегрованих управлінських рішень, які дозволять оптимізувати процеси в існуючому ланцюзі постачання і підвищити рівень обслуговування клієнтів. Наявність потрібного продукту в потрібний час, у потрібній кількості, без втрат чи збитків для клієнта -  основний принцип логістичних систем, що підкреслює важливість обслуговування клієнтів. Запізнення з визначенням поточних і потенційних потреб клієнтів негативно впливає на процес планування обсягів і частоти постачання окремих товарів. Це  призводить до погіршення обслуговування клієнтів і надмірного нагромадження запасів. Доведено, що для реалізації ефективної політики обслуговування клієнтів необхідне виконання таких умов: створення циклів зворотного зв'язку та багатоканального ланцюга постачання; формування пропозиції варіантів самообслуговування; забезпечення персоналізації; розширення можливостей клієнтів за допомогою штучного інтелекту (ШІ; забезпечення проактивності. Обґрунтовано, що модифікацію процесів у ланцюзі постачання,слід розглядати як невід'ємний елемент стратегії окремих суб'єктів цього ланцюга. Менеджмент вимагає співпраці між окремими суб'єктами, включеними в даний ланцюг постачання. Синергія  можлива, якщо індивідуальні потреби кожного учасника ланцюга постачання   взаємопов’язані та спрямовані на максимізацію переваг усіх суб’єктів. Співпраця між підприємствами в ланцюзі постачання вимагає інвестицій у ІТ-технології для ідентифікації потоку інформації,  підвищення можливості гнучкого реагування. Досягнення безперервності та гнучкості потоку  у ланцюзі постачання вимагає: ліквідації проміжних пунктів зберігання і постачання безпосередньо на виробничу лінію; розташування постачальників поблизу підприємства, що виробляє кінцеву продукцію;  високої частоти постачання; покращення потоку інформації, що супроводжує потік продуктів.