МЕНТАЛЬНІ СФЕРИ КАТЕГОРІЇ УМОВНОСТІ ЯК СКЛАДНИКИ КАТЕГОРІЇ ФУТУРАЛЬНОСТІ

Постановка проблеми. У межах дослідження категорії футуральності постає несумнівна важливість розмежування мовного оформлення КФ та її немовного, поняттєвого наповнення. У запропонованій статті наявна спроба пояснити як проєктуються поняттєві, ментальні сфери КФ на мовні засоби, що її вербалізують. Метою є з’ясування предикативної природи Conditionnel та визначення його основних модальних значень. Основні результати дослідження. Основне модальне значення гіпотетичності об’єднує граматичні форми майбутнього часу та елементи інших мовних рівнів – напівграматичні, лексичні – які знаходяться на периферії, в єдину функційно-семантичну категорію, яка є однією із трьох складників загальної категорії темпоральності. Основними типами модальних значень в Conditionnel є вірогідність / гіпотетичність, гіпотетичний імператив та спонукання. Суб’єктно-предикативний зв’язок з дійсністю, що передається Conditionnel може бути представлений двома семантичними різновидами, в основу яких покладено поняття «ймовірної змоги / вірогідності» – зумовлена змога / вірогідність та бажана змога / вірогідність. У концептуальному аспекті Conditionnel передає об’єктивне значення змоги / вірогідності виконання дії, яка за відповідних умов могла чи ще може перейти з ймовірної площини в реальну площину. Семантику Conditionnel présent характеризовано як «зумовлена змога», оскільки зміст речень не може бути потрактований як ірреальний, адже мовець допускає здійснення такої дії в майбутньому за наявності певних умов. Висновки і перспективи. У діахронічній перспективі вирішення «питання про Conditionnel» постають два магістральних шляхи: а) невизнання Conditionnel як окремого способу і уналежнення його до системи Indicatif, на підставі того, що він послуговується формами дійсного способу французької мови  та б) виокремлення майбутніх часів французької мови разом з Conditionnel в окремий спосіб (Supositif), на підставі того, що майбутні часи дійсного способу передають нереальну дію. Якщо керуватися не формальним підходом, а семантико-модальним аспектом уживання форм системи futurum, то найприйнятнішим є, на нашу думку, перехід зазначених форм до складу Conditionnel, оскільки всі вони здатні передавати семантику гіпотетичної дії.