ПСИХОКОРЕКЦІЯ ТРИВОЖНОСТІ ДОРОСЛИХ МЕТОДАМИ ТІЛЕСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ТЕРАПІЇ

У статті представлено результати теоретичного аналізу особливостей тривожності дорослих та емпіричного дослідження корекції тривожності дорослих методами тілесно-орієнтованої терапії. Мета дослідження  полягала у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливостей тривожності дорослих та її корекції методами тілесно-орієнтованої терапії. Процедура дослідження базувалася на  комплексі теоретичних, емпіричних та статистичних методів дослідження. Під час теоретичного дослідження були застосовані теоретико-методологічний аналіз, класифікація та систематизація наукових джерел, порівняння та узагальнення даних. На етапі емпіричного дослідження використовувалися спостереження, бесіди, тестування, експеримент, що включав констатувальну та формувальну частини. На етапах констатувального та формувального експериментів були використані спеціальні психодіагностичні методики: для діагностування загального рівня особистісної тривожності дорослих - «Шкала прояву тривожності Дж.Тейлор», для дослідження рівня особистісної та реактивної тривожності - «Шкала самооцінки тривожності Ч.Д.Спілбергера» у модифікації Ю.Л. Ханіна та «Інтегративний тест тривожності» А.П. Бізюка. Обробка експериментально отриманих даних здійснювалась за допомогою методів математичної статистики: критерій Колмогорова-Смірнова для визначення типу розподілу даних, метод порівняння груп (t-критерій Стьюдента для залежних вибірок). Результати. В ході емпіричного дослідження особливостей тривожності дорослих та її корекції методами тілесно-орієнтованої терапії у даній вибірці було виявлено високий рівень тривожності (особистісної та реактивної) та досліджено компоненти ситуативної та особистісної тривожності респондентів. У структурі ситуативної тривожності найбільші високі значення були отримані за наступними субшкалами “Оцінка перспектив” (79,4%), “Фобічний компонент” (58,8%) та “Астенічний компонент” (55,9%). У структурі особистісної тривожності найбільш високі значення були отримані за наступними субшкалами “Емоційний дискомфорт” (100%), “Астенічний компонент”, “Оцінка перспектив” (по 91,2%), “Фобічний компонент” (73,5%). Отже, наступним етапом була створена та проведена психокорекційна програма для зниження високого та середнього рівнів тривожності дорослих методами тілесно-орієнтованої терапії. А також, за допомогою математичної обробки даних була проведена оцінка ефективності розробленої психокорекційної програми. За результатами дослідження сформульовано висновок про ефективність застосування психокорекційної програми зниження рівня тривожності дорослих методами тілесно-орієнтованої терапії  та рекомендовано для використання в роботі практичних психологів