ОСОБЛИВОСТІ ЕПІТЕЛІАЛЬНО-МЕЗЕНХІМАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПАПІЛЯРНОЇ КАРЦИНОМИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО АІУТОІМУННОГО ТИРЕОЇДИТУ

Папілярна карцинома щитовидної залози є найбільш поширеною формою раку щитовидної залози. Захворюваність на аутоімунний тиреоідит зросла за останні 50 років. Асоціація між даними патологіями є предметом тривалих та постійних дебатів щодо впливу на перебіг пухлинного процесу. Метою дослідження було встановити особливості імуногістохімічних показників маркерів епітеліально-мезенхімальної трансформації папілярної карциноми щитоподібної залози на тлі хронічного аіутоімунного тиреоїдиту у порівнянні з ізольованою карциномою без фонової патології. Матеріали та методи. Тканина щитоподібної залози слугувала матеріалом дослідження. Матеріал розділили на три групи: 1-ша: папілярний рак щитоподібної залози, 2-га група: папілярний рак щитоподібної залози на фоні хронічного аутоімунного тиреоїдиту, 3-тя група: хронічний аутоімунний тиреоїдит. Проводилось гістологічне (забарвлення гематоксиліном та еозином) та імуногістохімічне дослідження (визначення панцитокератину та кератину-7, віментину, Е-кадгерину) з подальшим статистичним аналізом отриманих даних. Результати. В групі з карциномою спостерігалося зниження експресії Е-кадгерину, що вказує на порушення міжклітинної адгезії, а також зниження показників панцитокератину та кератину-7 при виразній експресії мезенхімального маркеру віментину. Група з хронічним аутоімунним тиреоідитом демонструвала виразну експресію епітеліальних маркерів та маркеру міжклітинної адгезії при низькому рівні віментину, що не суперечить картині доброякісного процесу. При поєднанні описаних патологій імуногістохімічна картина є «проміжною»: помірна виразність експресії всіх досліджуваних маркерів, що вказує на відносне зменшення проявів епітеліально-мезенхімальної трансформації в даній групі порівняно з ізольованою карциномою. Висновки. В результаті комплексного патоморфологічного дослідження тканини щитоподібної залози з визначенням імуногістохімічних маркерів епітеліально-мезенхімальної трансформації можна говорити, що наявність хронічного аутоімунного тиреоідиту у хворого на папілярну карциному щитоподібної залози є прогностично сприятливими обставинами для перебігу пухлинного процесу, це розцінюється як наявністю місцевого стримуючого фактору у вигляді імунної інфільтрації, яка перешкоджає швидкій місцевій прогресії пухлини та її метастазуванню. Ключові слова: папілярна карцинома щитоподібної залози, хронічний аутоімунний тиреоідит, епітеліально-мезенхімальна трансформація, імуногістохімічне дослідження.