ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ АКУШЕРСЬКОЇ СПРАВИ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АКУШЕРСЬКИХ НАУКОВИХ ШКІЛ

Мета: обґрунтувати необхідність узагальнення та інтерпретації наукової інформації щодо вибору стратегій реформування акушерської допомоги в Україні. Матеріали і методи. Для проведення дослідження історичних аспектів розвитку акушерських наукових шкіл були систематизовані та проаналізовані використані наукові публікації з аналізом історичних статей, монографій, дисертацій, архівні матеріали медичних університетів, наукових установ, медичних закладів та інших наукових публікацій з акушерської справи та медичної історії, що стали основою для отримання обґрунтованих даних. Результати. Дослідження історичних аспектів акушерської справи виявило, що ця галузь медицини в Україні та світі має багатовікову історію, яка має вплинути на її розвиток та становлення акушерських наукових шкіл. Вже в давніх цивілізаціях існували знання про акушерську допомогу під час пологів. Систематизація та поширення знань про акушерську справу, розвиток акушерських посібників відбувалися в основному в період Середньовіччя та Ренесансу. Уже в ХХ ст. інтенсифікувалася дослідницька та навчальна діяльність у галузі акушерства та гінекології, що привело до формування різних наукових шкіл. Аналіз історичних аспектів акушерської справи вказує на те, що розвиток наукових шкіл у галузі акушерства був сильно повʼязаний із здобутками попередніх поколінь медиків. Традиції, методи та досвід минулих століть вплинули на визначення спрямувань та особливостей досліджень у відповідних школах. Висновки. Результати дослідження показали, що протягом історії розвивалися методи та засоби, що відображали наукові, соціокультурні та медичні зрушення в акушерській справі. Зіставлення їх із сучасними підходами дозволяє зрозуміти прогрес та виклики, з якими стикалися попередні покоління медиків. Узагальнюючи висновки, можна стверджувати, що історичні аспекти акушерської справи є важливим підґрунтям для формування та розвитку наукових шкіл. Розвиток акушерської галузі є важливим чинником підвищення якості медичної допомоги жінкам та новонародженим, а відповідно, і покращення громадського здоров’я.