ФЕНОМЕН ТРІО ТРЬОХ ОПЕРНИХ ТЕНОРІВ: ПРОПОСОГРАФІЧНИЙ ПІДХІД

Мета роботи – розглянути явище тріо трьох оперних тенорів – Хосе Каррераса, Пласідо Домінго та Лучано Паваротті; створити та узагальнити їх колективну біографію. В методології дослідження поєднуються пропосографічний підхід, текстологічний та джерелознавчий методи. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві досліджується феномен тріо трьох оперних тенорів. Вперше по відношенню до цього явища використовується пропосографічний підхід. Висновки. Тріо трьох тенорів, тобто трьох класичних оперних співаків – Пласідо Домінго, Хосе Каррераса і Лучано Паваротті – виступало на різних світових майданчиках майже 13 років, але їх «спільна» біографія охоплює всі творчі та життєві події кожного з них, хронологічно починаючи від року народження самого старшого співака – Паваротті і продовжуючись по теперішній час, вже після його смерті. Колективна біографія трьох тенорів дозволяє, перед усім, створити уяву про класичного (західноєвропейського) оперного співака другої половини ХХ–ХХI століття – професіонала високого класу, який виконує практично весь теноровий репертуар – не тільки оперні партії, але й народні та естрадні пісні. Це також харизматична особа, улюбленець публіки, людина, яка апріорі досягла успіху. Тенори досліджуваного тріо – це центральні фігури музичного шоу, співаки-актори, в певним сенсі – поп-співаки (А. Лара), що, як в опері, втілюють на концертній сцені справжню взаємодію різнорідних елементів у явищі цілого. Вони поєднують в собі сценічне та вокальне мистецтво, та наголошують на взаємодії з якомога більшою аудиторією. При цьому сценічний образ, який створює оперний співак на концертному виступі, має бути не менш достовірним і глибоким, ніж образ, втілений ним в оперному спектаклі. Виступи трьох тенорів на Чемпіонаті світу з футболу спонукані кількома причинами, але, передусім, пов’язані з можливістю зустрітися на концерті зі слухацькою аудиторією в такій кількості, про яку може тільки мріяти співак, що виходить на оперну сцену. Згодом ідею виступу перед багатотисячним натовпом під відкритим небом багаторазово реалізував в своїх сольних концертах Лучано Паваротті. Інтерес публіки до класичної музики у сумісному або окремому концертному виконанні Каррераса, Домінго та Паваротті десятиліттями (більш, ніж півстоліття) залишається незмінно високим: «Більшість сучасної аудиторії, як і раніше, має (сьогодні – прим. Л. Ч.) потяг до чудових музичних шедеврів, які я маю честь виконувати», – зауважує Хосе Каррерас [2].