ОБРАЗ ФЛЕЙТИ У КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІЙ ТВОРЧОСТІ НІМЕЦЬКИХ І ФРАНЦУЗЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ XVIII СТОЛІТТЯ У СВІТЛІ КОНЦЕПТУ «ЖІНОЧЕ/ЧОЛОВІЧЕ»

Мета роботи – виявлення форм втілення образу флейти у камерній творчості німецьких і французьких композиторів XVIII століття у контексті одного з провідних концептів художньої культури – концепту «жіноче/чоловіче». Методологія дослідження спирається на компаративний та загальний музично-теоретичний комплекс методів дослідження, на принципи семантико-тембрового аналізу, аналітичні засади музикознавців київської та одеської наукових шкіл щодо питань символіко-евристичної концепції творчості тощо. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному музикознавстві виявляються засоби втілення концепту «жіноче/чоловіче» у творчості видатних композиторів Германії і Франції XVIII століття на рівні семантичного трактування тембру флейти у творах для флейти соло і камерно-ансамблевих творів з участю флейти. Вперше у систематизованій формі визначаються у заявленому контексті семантичні амплуа флейти в історії європейського музичного мистецтва на прикладі камерно-інструментальних творів періоду найвищого розквіту флейтового композиторського і виконавського мистецтва. Висновки. У творчості німецьких і французьких композиторів ХVIIІ століття особливості семантичного змісту тембру флейти у контексті концепції «жіноче/чоловіче» зберігають тенденції минулих століть: поряд з виявленням суто чоловічих якостей тембру флейти як одного із основних інструментів військового оркестру, символізуючи через тембр свого інструменту чоловічі якості хоробрості, героїзму, безстрашності, твердості та активності, зберігається і жіночий аспект пасторального амплуа флейти, а також образів світу природи, почасти зображального характеру, що в значній мірі відображає жіночність провідних стильових тенденції часу (рококо, бароко).