ПРОБЛЕМА НАЦІОНАЛЬНОГО СТИЛЮ ЯК АКТУАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ СУЧАСНОГО МУЗИКОЗНАВЧОГО ВИВЧЕННЯ

Мета роботи – розглянути проблеми національного стилю як актуального предмету сучасного музикознавчого вивчення, з урахуванням історичної логіки та системних властивостей процесу загального стилеутворення у музиці. Методологія дослідження базується на поєднанні історіографічного, естетико-культурологічного, історичного, жанрово-стильового, музикознавчого аналітичного та семантичного підходів, які утворюють цілісне методологічне підґрунтя даної роботи. Наукова новизна полягає у вивченні національного стилю як важливої якості музичної поетики з посиленням уваги до контекстуальних факторів формування національно-стильової парадигми музичної культури. Висновки. Виявлення перехідних властивостей культури пояснює необхідність розгляду національного стилю в контексті культури, водночас саме вони вказують на постійну актуальність питань про традицію. Категорія традиції може трактуватися як певна умова діалогічної взаємодії національно-стильових факторів з одного боку, з іншого – як особливий соціокультурний контекст, який діє як свого роду межа, яка зберігає цілісність існування самої традиції. Завдяки цьому принципу відкривається рух до універсальної культурної моделі стилю і водночас до таких засобів її варіативності, які притаманні саме цій конкретній національній культурі. Вивчення проблеми національного стилю з позиції виявлення у ньому комплексу художньо-семантичних ознак, які є свідоцтвом про приналежність їх до того чи іншого типу національної культурної традиції, надає можливість виявлять, з одного боку, – комплекс конкретних художньо-композиційних параметрів та музично-мовних прийомів, з іншого – осягнути національно-стильові ознаки як узагальнюючий принцип у його самому розширеному значенні, як головний творчий стимул у сучасному музичному мистецтві.