{"title":"类风湿性关节炎患者体育康复的有效性","authors":"Зоряна Коритко, Ольга Гайдук, Олег Базильчук","doi":"10.32782/2522-1795.2023.17.8","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: оцінити ефективність впливу заходів із фізичної реабілітації у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Матеріал. Для виявлення впливу заходів з фізичної реабілітації на перебіг захворювання у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) обстежено 37 чоловіків віком 48,5 ± 9,6 років. Для порівняння антропометричних параметрів додатково обстежена група здорових чоловіків відповідного віку (n = 20). Група порівняння (ГП) (n = 18) – пацієнти, які відновлювались у післялікарняний період самостійно згідно із загальними рекомендаціями. Основна група (ОГ) (n = 19) – пацієнти, які упродовж такого ж періоду (1,5 місяці) проходили програму з фізичної терапії (заняття з дозованою фізичною активністю з використанням ізометричних навантажень, а також дихальні вправи та вправи для зміцнення м’язів, правильного розподілу м’язового тонусу, відновлення рухливості суглобів). Стан пацієнтів оцінювали за результатами активності РА за індексом CDAI, оцінкою ступеня болю з використанням візуальної аналогової шкали болю (ВАШ), антропометричними параметрами, такими як вага, зріст, індекс маси тіла (ІМТ), сила м’язів кисті (правої та лівої руки) і силові індекси (СІ). Результати. За первинного обстеження виявлено відмінність антропометричних показників пацієнтів з РА від здорових чоловіків. У пацієнтів з РА були значно нижчі показники сили кисті і правої, і лівої рук (р < 0,05). Показники силових індексів були ще нижчі (р < 0,01), оскільки хворі на РА мали тенденцію до зниження ваги тіла (р > 0,05). Пацієнти ОГ і ГП за первинного обстеження не різнилися за всіма досліджуваними параметрами (р > 0,05). За повторного обстеження пацієнти ОГ виявили статистично кращі результати (р < 0,05) відносно вихідних показників: за індексом CDAI – на 39,5%, за шкалою ВАШ – на 48,2%. У них також виявилася ще тенденція до підвищення сили кисті обох рук та силових індексів (р > 0,05). Водночас у пацієнтів ГП, які відновлювалися самостійно, спостерігали лише тенденцію до покращення усіх досліджуваних параметрів (р > 0,05). Висновки. Отримані результати дають підставу стверджувати, що дозована, індивідуально підібрана рухова активність позитивно впливає на перебіг захворювання пацієнтів з РА. У них зменшилась активність запального процесу, знизився рівень болю, а також з’явилась тенденція до покращення стану рухового апарату.","PeriodicalId":147595,"journal":{"name":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","volume":"147 6‐9","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ПАЦІЄНТІВ З РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ\",\"authors\":\"Зоряна Коритко, Ольга Гайдук, Олег Базильчук\",\"doi\":\"10.32782/2522-1795.2023.17.8\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета: оцінити ефективність впливу заходів із фізичної реабілітації у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Матеріал. Для виявлення впливу заходів з фізичної реабілітації на перебіг захворювання у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) обстежено 37 чоловіків віком 48,5 ± 9,6 років. Для порівняння антропометричних параметрів додатково обстежена група здорових чоловіків відповідного віку (n = 20). Група порівняння (ГП) (n = 18) – пацієнти, які відновлювались у післялікарняний період самостійно згідно із загальними рекомендаціями. Основна група (ОГ) (n = 19) – пацієнти, які упродовж такого ж періоду (1,5 місяці) проходили програму з фізичної терапії (заняття з дозованою фізичною активністю з використанням ізометричних навантажень, а також дихальні вправи та вправи для зміцнення м’язів, правильного розподілу м’язового тонусу, відновлення рухливості суглобів). Стан пацієнтів оцінювали за результатами активності РА за індексом CDAI, оцінкою ступеня болю з використанням візуальної аналогової шкали болю (ВАШ), антропометричними параметрами, такими як вага, зріст, індекс маси тіла (ІМТ), сила м’язів кисті (правої та лівої руки) і силові індекси (СІ). Результати. За первинного обстеження виявлено відмінність антропометричних показників пацієнтів з РА від здорових чоловіків. У пацієнтів з РА були значно нижчі показники сили кисті і правої, і лівої рук (р < 0,05). Показники силових індексів були ще нижчі (р < 0,01), оскільки хворі на РА мали тенденцію до зниження ваги тіла (р > 0,05). Пацієнти ОГ і ГП за первинного обстеження не різнилися за всіма досліджуваними параметрами (р > 0,05). За повторного обстеження пацієнти ОГ виявили статистично кращі результати (р < 0,05) відносно вихідних показників: за індексом CDAI – на 39,5%, за шкалою ВАШ – на 48,2%. У них також виявилася ще тенденція до підвищення сили кисті обох рук та силових індексів (р > 0,05). Водночас у пацієнтів ГП, які відновлювалися самостійно, спостерігали лише тенденцію до покращення усіх досліджуваних параметрів (р > 0,05). Висновки. Отримані результати дають підставу стверджувати, що дозована, індивідуально підібрана рухова активність позитивно впливає на перебіг захворювання пацієнтів з РА. У них зменшилась активність запального процесу, знизився рівень болю, а також з’явилась тенденція до покращення стану рухового апарату.\",\"PeriodicalId\":147595,\"journal\":{\"name\":\"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)\",\"volume\":\"147 6‐9\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-12-28\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.8\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation)","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.17.8","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
目的:评估类风湿性关节炎患者物理康复措施的有效性。材料。为了确定物理康复措施对类风湿性关节炎(RA)患者病程的影响,我们对37名年龄为(48.5 ± 9.6)岁的男性患者进行了检查。此外,还对一组同龄健康男性(n = 20)进行了检查,以比较人体测量参数。对比组(CG)(n = 18)--根据一般建议在出院后独立康复的患者。主要组(MG)(n = 19)--在同一时期(1.5 个月)接受物理治疗计划的患者(使用等长负荷的定量体育活动课程,以及呼吸练习和增强肌肉、纠正肌张力分布和恢复关节活动度的练习)。根据 CDAI 指数对患者的 RA 活动结果进行评估,使用视觉模拟疼痛量表(VAS)对疼痛进行评估,并对体重、身高、体重指数(BMI)、手部肌肉力量(左右手)和力量指数(SI)等人体测量参数进行评估。结果显示初步检查显示,RA 患者与健康男性的人体测量参数存在差异。RA 患者左右手的手部力量明显较低(P < 0.05)。由于 RA 患者往往体重减轻(p > 0.05),因此力量指数更低(p < 0.01)。在初次检查时,OG 和 GP 患者在所有研究参数上均无差别(p > 0.05)。在重复检查中,OG 患者的结果与基线相比在统计学上更好(p < 0.05):CDAI 指数提高了 39.5%,VAS 量表提高了 48.2%。他们的双手力量和力量指数也有增加的趋势(P > 0.05)。与此同时,在独立康复的 AP 患者中,仅观察到所有研究参数均有改善的趋势(P > 0.05)。结论研究结果表明,定量、单独选择的运动活动对 RA 患者的病程有积极影响。他们的炎症过程活动减少,疼痛程度降低,肌肉骨骼系统的状况趋于改善。
ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ В ПАЦІЄНТІВ З РЕВМАТОЇДНИМ АРТРИТОМ
Мета: оцінити ефективність впливу заходів із фізичної реабілітації у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Матеріал. Для виявлення впливу заходів з фізичної реабілітації на перебіг захворювання у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) обстежено 37 чоловіків віком 48,5 ± 9,6 років. Для порівняння антропометричних параметрів додатково обстежена група здорових чоловіків відповідного віку (n = 20). Група порівняння (ГП) (n = 18) – пацієнти, які відновлювались у післялікарняний період самостійно згідно із загальними рекомендаціями. Основна група (ОГ) (n = 19) – пацієнти, які упродовж такого ж періоду (1,5 місяці) проходили програму з фізичної терапії (заняття з дозованою фізичною активністю з використанням ізометричних навантажень, а також дихальні вправи та вправи для зміцнення м’язів, правильного розподілу м’язового тонусу, відновлення рухливості суглобів). Стан пацієнтів оцінювали за результатами активності РА за індексом CDAI, оцінкою ступеня болю з використанням візуальної аналогової шкали болю (ВАШ), антропометричними параметрами, такими як вага, зріст, індекс маси тіла (ІМТ), сила м’язів кисті (правої та лівої руки) і силові індекси (СІ). Результати. За первинного обстеження виявлено відмінність антропометричних показників пацієнтів з РА від здорових чоловіків. У пацієнтів з РА були значно нижчі показники сили кисті і правої, і лівої рук (р < 0,05). Показники силових індексів були ще нижчі (р < 0,01), оскільки хворі на РА мали тенденцію до зниження ваги тіла (р > 0,05). Пацієнти ОГ і ГП за первинного обстеження не різнилися за всіма досліджуваними параметрами (р > 0,05). За повторного обстеження пацієнти ОГ виявили статистично кращі результати (р < 0,05) відносно вихідних показників: за індексом CDAI – на 39,5%, за шкалою ВАШ – на 48,2%. У них також виявилася ще тенденція до підвищення сили кисті обох рук та силових індексів (р > 0,05). Водночас у пацієнтів ГП, які відновлювалися самостійно, спостерігали лише тенденцію до покращення усіх досліджуваних параметрів (р > 0,05). Висновки. Отримані результати дають підставу стверджувати, що дозована, індивідуально підібрана рухова активність позитивно впливає на перебіг захворювання пацієнтів з РА. У них зменшилась активність запального процесу, знизився рівень болю, а також з’явилась тенденція до покращення стану рухового апарату.