ПРАВО НА БЕЗПЕЧНЕ ДОВКІЛЛЯ У ФОРМУВАННІ ЗМІСТУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Метою наукової статті є визначення змісту суб’єктивного права на безпечне довкілля у розрізі формування змісту регіональної екологічної політики. Визначено, що на міжнародному рівні проблематика реалізації екологічних прав особи закріплено в Орхуській конвенції, де визначено такі ключові принципи: 1) доступ до інформації; 2) участь громадськості; 3) доступ до правосуддя. Встановлено, що важливою складовою регіональної екологічної політики є екологічної політики, що функціонально виконує мету створення фінансового стимулу для зменшення негативного впливу на довкілля, сприяння збереженню природних ресурсів і сприяння переходу до більш сталого і екологічно чистого виробництва і споживання. До складових регіональної екологічної політики віднесено також створення умов для екологізації виробництва та підтримку екоіндустрії. Підкреслено, що здійснення регіональної екологічної політики має базуватися на децентралізації фінансування природоохоронних заходів, забезпеченні ефективності формування екологічної освіти та екологічної правосвідомості, залученні іноземних інвестицій задля екологізації виробництва та побудови економіки на засадах рециклінгу продуктів споживання та управління відходами. Важливе значення у забезпеченні права на безпечне довкілля має створення умов для ефективності здійснення державної та регіональної екологічної політик. Встановлено, що організація системи екологічної освіти в Україні включає як формальні, так і неформальні методи навчання, і вона грає важливу роль у формуванні екологічної свідомості і культури у молодого покоління. Підкреслено, що основні аспекти організації екологічної освіти включають: 1) формальну екологічну освіту; 2) неформальну екологічну освіту. До системи заходів формальної екологічної освіти віднесено навчання в офіційних освітніх закладах, таких як дошкільні, загальноосвітні школи, професійні та вищі навчальні заклади.