{"title":"减少乌克兰的横向财政失衡","authors":"Наталія Ярошевич, А. І. Якимів","doi":"10.54929/2786-5738-2023-10-08-07","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена проблемам і ризикам системи вирівнювання горизонтальних фіскальних дисбалансів в Україні. Проведено розрахунок індексу податкоспроможності та реверсної дотації п’яти міських територіальних громад-«донорів» (Харківської, Одеської, Дніпровської, Львівської, Запорізької) на 2022 рік з врахуванням офіційно зареєстрованої чисельності населення, в результаті чого виявлено по окремих громадах істотне (до 3,5 разів) відхилення розрахункових сум реверсної дотації від фактичних сум дотації затверджених у бюджетах міських територіальних громад. Також обчислено індекси податкоспроможності та розрахункову чисельність населення, при якій співпадають суми розрахункової і фактичної дотації. Встановлено, що розрахункова чисельність населення для обчислення реверсної дотації досліджуваних окремих міських територіальних громад є значно (на 28% – 35%) більшою від офіційно зареєстрованої чисельності жителів, що не може бути наслідком ні неврахування кількості внутрішньопереміщених осіб, ні процесів об’єднання при утворення міських територіальних громад. Також встановлено, що розрахунок індексу податкоспроможності, в основі якого закладено неактуальні дані про чисельність населення адміністративно-територіальних одиниць не є об’єктивним, створює ризик «ручного» бюджетного регулювання горизонтального вирівнювання та політично упередженого розподілу міжбюджетних трансфертів. Вдосконалення системи горизонтального вирівнювання фіскальних дисбалансів в Україні запропоновано шляхом перегляду предмету розрахунку індексу податкоспроможності, тобто врахування надходження інших, окрім податку на доходи фізичних осіб, власних доходів загального фонду місцевих податків у вигляді податків та зборів, та залучення бюджету міста Києва до системи горизонтального вирівнювання. Проведено розрахунок індексів податкоспроможності та реверсної дотації п’яти досліджуваних міських територіальних громад-«донорів» з врахуванням залучення бюджету м. Києва у систему горизонтального вирівнювання у двох варіантах, якщо до бюджету м. Києва зараховують податок на доходи фізичних осіб у розмірі: (1) 40%; (2) 60%. Доведено, що включення бюджету м. Києва у систему горизонтального вирівнювання значно зменшить навантаження на громади-«донори» та забезпечить реалізацію принципів єдності і справедливості бюджетної системи України.","PeriodicalId":179529,"journal":{"name":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","volume":"87 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-20","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Вирівнювання горизонтальних фіскальних дисбалансів в Україні\",\"authors\":\"Наталія Ярошевич, А. І. Якимів\",\"doi\":\"10.54929/2786-5738-2023-10-08-07\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Стаття присвячена проблемам і ризикам системи вирівнювання горизонтальних фіскальних дисбалансів в Україні. Проведено розрахунок індексу податкоспроможності та реверсної дотації п’яти міських територіальних громад-«донорів» (Харківської, Одеської, Дніпровської, Львівської, Запорізької) на 2022 рік з врахуванням офіційно зареєстрованої чисельності населення, в результаті чого виявлено по окремих громадах істотне (до 3,5 разів) відхилення розрахункових сум реверсної дотації від фактичних сум дотації затверджених у бюджетах міських територіальних громад. Також обчислено індекси податкоспроможності та розрахункову чисельність населення, при якій співпадають суми розрахункової і фактичної дотації. Встановлено, що розрахункова чисельність населення для обчислення реверсної дотації досліджуваних окремих міських територіальних громад є значно (на 28% – 35%) більшою від офіційно зареєстрованої чисельності жителів, що не може бути наслідком ні неврахування кількості внутрішньопереміщених осіб, ні процесів об’єднання при утворення міських територіальних громад. Також встановлено, що розрахунок індексу податкоспроможності, в основі якого закладено неактуальні дані про чисельність населення адміністративно-територіальних одиниць не є об’єктивним, створює ризик «ручного» бюджетного регулювання горизонтального вирівнювання та політично упередженого розподілу міжбюджетних трансфертів. Вдосконалення системи горизонтального вирівнювання фіскальних дисбалансів в Україні запропоновано шляхом перегляду предмету розрахунку індексу податкоспроможності, тобто врахування надходження інших, окрім податку на доходи фізичних осіб, власних доходів загального фонду місцевих податків у вигляді податків та зборів, та залучення бюджету міста Києва до системи горизонтального вирівнювання. Проведено розрахунок індексів податкоспроможності та реверсної дотації п’яти досліджуваних міських територіальних громад-«донорів» з врахуванням залучення бюджету м. Києва у систему горизонтального вирівнювання у двох варіантах, якщо до бюджету м. Києва зараховують податок на доходи фізичних осіб у розмірі: (1) 40%; (2) 60%. Доведено, що включення бюджету м. Києва у систему горизонтального вирівнювання значно зменшить навантаження на громади-«донори» та забезпечить реалізацію принципів єдності і справедливості бюджетної системи України.\",\"PeriodicalId\":179529,\"journal\":{\"name\":\"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління\",\"volume\":\"87 5\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-12-20\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-10-08-07\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-10-08-07","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Вирівнювання горизонтальних фіскальних дисбалансів в Україні
Стаття присвячена проблемам і ризикам системи вирівнювання горизонтальних фіскальних дисбалансів в Україні. Проведено розрахунок індексу податкоспроможності та реверсної дотації п’яти міських територіальних громад-«донорів» (Харківської, Одеської, Дніпровської, Львівської, Запорізької) на 2022 рік з врахуванням офіційно зареєстрованої чисельності населення, в результаті чого виявлено по окремих громадах істотне (до 3,5 разів) відхилення розрахункових сум реверсної дотації від фактичних сум дотації затверджених у бюджетах міських територіальних громад. Також обчислено індекси податкоспроможності та розрахункову чисельність населення, при якій співпадають суми розрахункової і фактичної дотації. Встановлено, що розрахункова чисельність населення для обчислення реверсної дотації досліджуваних окремих міських територіальних громад є значно (на 28% – 35%) більшою від офіційно зареєстрованої чисельності жителів, що не може бути наслідком ні неврахування кількості внутрішньопереміщених осіб, ні процесів об’єднання при утворення міських територіальних громад. Також встановлено, що розрахунок індексу податкоспроможності, в основі якого закладено неактуальні дані про чисельність населення адміністративно-територіальних одиниць не є об’єктивним, створює ризик «ручного» бюджетного регулювання горизонтального вирівнювання та політично упередженого розподілу міжбюджетних трансфертів. Вдосконалення системи горизонтального вирівнювання фіскальних дисбалансів в Україні запропоновано шляхом перегляду предмету розрахунку індексу податкоспроможності, тобто врахування надходження інших, окрім податку на доходи фізичних осіб, власних доходів загального фонду місцевих податків у вигляді податків та зборів, та залучення бюджету міста Києва до системи горизонтального вирівнювання. Проведено розрахунок індексів податкоспроможності та реверсної дотації п’яти досліджуваних міських територіальних громад-«донорів» з врахуванням залучення бюджету м. Києва у систему горизонтального вирівнювання у двох варіантах, якщо до бюджету м. Києва зараховують податок на доходи фізичних осіб у розмірі: (1) 40%; (2) 60%. Доведено, що включення бюджету м. Києва у систему горизонтального вирівнювання значно зменшить навантаження на громади-«донори» та забезпечить реалізацію принципів єдності і справедливості бюджетної системи України.