Детермінанти «нульового рівня» забруднення земель побутовими відходами

Мета. Метою дослідження є оцінка «нульового рівня» забруднення земель у сфері поводження з побутовими відходами для розуміння обсягів забруднення й засмічення земель та ухвалення управлінських рішень з урахуванням швидкості переробки згенерованих побутових відходів щодо забезпечення збереження земель для майбутніх поколінь. Методологія / методика / підхід. Методичний підхід передбачає визначення за бально-рейтинговою системою оцінки «нульового рівня» забруднення земель, а також визначення темпів поводження з відходами шляхом оцінки швидкості переробки побутових відходів, з урахуванням установлених Директивою ЄС цільових показників/індикаторів: переробленої кількості побутових відходів і загальної згенерованої кількості побутових відходів, в основі розрахунку яких були кількісні та якісні показники за період 2013–2021 рр. Результати. Установлено, що наявна система поводження з побутовими відходами, розроблена відповідно до Національного плану управління відходами та Національної стратегії управління відходами до 2030 р., потребує вдосконалення в частині збереження земель від забруднення й засмічення. Результати кореляційного та регресійного аналізу підтвердили вплив накопичених побутових відходів, зокрема тих, які зберігаються на звалищах із порушенням норм безпеки, на рівень забруднення земель. Дослідження динаміки поводження з побутовими відходами в період 2013–2021 рр. показали, що для впровадження європейських стандартів у державі формуються умови для поступового переходу від моделі Cradle-to-grave до моделі Cradle-to-cradle, у рамках змін яких закладено цільові показники. Виявлено, що хоча поточні згенеровані побутові відходи і характеризуються спадною динамікою, на фоні нарощування обсягів переробки, при накопичених відходах в обсязі 51,7 млн м3 та наявності 5969 од. сміттєвих полігонів, які забруднюють 8816,1 га земель, досягти поставлених цілей – зменшення кількості місць для видалення побутових відходів до 1000 од. та обсягів захоронення побутових відходів до 50 % - нині є доволі складним завданням. Основна причина – низька швидкість переробки відходів. Тому встановлений показник середньої швидкості переробки відходів 4,6 % за рік, який охоплює тільки від 75 до 79 % населення країни та не враховує території, де тривають бойові дії, на яких масштаби утворення відходів узагалі оцінити неможливо, залишається тривожним сигналом у напрямі реалізації zero waste. За результатами бально-рейтингової системи оцінки, в Україні не виявлено регіонів з «нульовим рівнем» забруднення земель. Територіальним громадам запропоновано розробляти дорожню карту «нульового рівня» забруднення земель, узявши до уваги два базові напрями, які допоможуть не лише вирішити проблему відходів, а й сприятимуть продовженню діалогу з Євросоюзом у рамках «зеленого курсу». Оригінальність / наукова новизна. Уперше проведено оцінку «нульового рівня» забруднення земель побутовими відходами на основі аналізу відповідності національних завдань установленим Директивою ЄС 2008/98/ЄС цільовим показникам із швидкості перероблення відходів за індикаторами переробленої кількості побутових відходів і загальної згенерованої кількості побутових відходів та обґрунтовано необхідність упровадження zero waste з метою збереження земель від забруднення й засмічення. Практична цінність / значущість. Результати дослідження щодо забруднення земель можуть служити основою для розробки регіональних програм поводження з побутовими відходами та планів поводження з побутовими відходами на рівні територіальних громад для імплементації європейського «зеленого курсу».