ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДИ ТА СУСПІЛЬСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

У статті з’ясовано теоретичне осмислення соціальної взаємодії влади та сучасного суспільства на основі праць закордонних та вітчизняних дослідників, розглянуто теоретичні основи соціальної взаємодії як спільні дії публічної влади та громадянського суспільства з метою досягнення суспільного блага. В дослідженні розкрита сутність соціальної взаємодії за допомогою ефекту синергії, який досягається за умов ефективного функціонування влади та громадського суспільства як єдиної злагодженої системи. На основі теоретичного аналізу, доведено, що ефективність роботи зазначеної системи досягається при результативної роботи всіх існуючих елементів: публічної влади, громадянського суспільства та механізмів публічного управління. Виявлено, що об’єкти та суб’єкти публічного управління взаємодіють при процесі прийняття рішення відносно соціального розвитку держави з використанням необхідної кількості ресурсів соціального розвитку. Також, робиться акцент, що складовими політичної системи є довіра суспільства, як основний критерій ефективності влади, який формує кінцеву мету керуючого суб’єкту. Підтвердження вищенаведеного є поява в статі поняття «повна ефективність» (розв’язання всіх соціальних та політичних проблем) та «часткова ефективність»(вирішення частини проблем). В роботі описано процес взаємодії на місцевому, регіональному та державному рівні через прийняття рішень на відповідних рівнях. Аналіз цього процесу свідчить про наявність в сучасному українському законодавстві відповідних нормативно-правових актів, які демонструють функціонування інструментів соціальної взаємодії, але важливим питанням сьогодення виступає удосконалення існуючої системи соціальної взаємодії через покращення роботи складових, до яких безумовно відносяться механізми публічного управління.