КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПЕРІОД КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

У статті розглядаються питання можливості формування здоров’язбережувального освітнього середовища закладу освіти, що забезпечить можливість проведення якісного освітнього процесу безпосередньо в приміщеннях установи з одночасним дослідженням фізіологічного стану учасників освітнього процесу та визначенням якості стану повітря в приміщеннях, де вони знаходяться. Запропонована концептуальна модель здоров’язбережувального інформаційно-цифрового середовища закладу вищої освіти в період карантинних обмежень складається з п’яти взаємопов’язаних складників (цільового, технологічного, інформаційно-цифрового, педагогічного та результуючого). Дана модель є специфічною, оскільки складається з різних за своєю «природою» складників, зокрема фізіологічних показників здоров’я людини та показників стану повітря в аудиторії закладу вищої освіти, у якій знаходиться об’єкт. Цільовий складник визначає мету, яка полягає в проєктуванні здоров’язбережувального інформаційно-цифрового середовища закладу вищої освіти в період карантинних обмежень. Технологічний складник складається з двох реєструючих пристроїв, що знаходяться в аудиторії закладу вищої освіти: один з них «відповідає» за збір та передачу даних про стан здоров’я студентів, а інший – за збір та передачу даних про стан повітря в аудиторії. У поєднанні педагог, маючи доступ до переданих даних, зможе вчасно реагувати на зміни в повітрі та на нетипові прояви показників у студентів. Інформаційно-цифровий складник має два блоки: базу даних та інформаційну сторінку, яка відображає зібрані та передані дані. Інформаційна сторінка призначена для візуального відображення відповідних даних, що були зчитані реєструючими пристроями та передані до бази даних. Педагогічний складник передбачає педагогічно виважене та доцільне використання та тлумачення результатів, що були занесені до бази даних і відображаються (занесення даних під час початку занять, обробка даних: визначення де, коли і в якої особи був вихід за межі норми певних показників, визначення можливих патологічних станів, визначення студентів та / або аудиторій, які можуть нести потенційні загрози, визначення плану дій щодо подальшого забезпечення безпечного на інформаційній сторінці освітнього процесу, створення методики використання інформаційно-цифрового здоров’язбережувального середовища закладу вищої освіту період карантинних обмежень для науково-педагогічного та допоміжного персоналу). Водночас науково-педагогічний працівник виконує супровідну роль для контролю ситуації загалом. Результуючий складник визначає результат, на який спрямоване проєктування даного середовиша.