{"title":"综合信息安全管理系统结构的方法","authors":"Василь Васильович Цуркан","doi":"10.18372/2225-5036.26.14966","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розглянуто потреби, очікування та пов’язані з ними обмеження зацікавлених сторін як вхідні дані для специфікування вимог до систем управління інформаційною безпекою. Вони доповнюються встановленням внутрішніх і зовнішніх обставин, що впливають або можуть впливати на діяльність організацій. За специфікацією вимог визначається множина взаємопов’язаних функцій з внутрішніми та зовнішніми інтерфейсами. Кожна з них розкладається відповідно до структурних елементів систем управління інформаційною безпекою на функції підсистем, комплексів, компонентів. При цьому показується недостатність визначення структурних елементів і властивих їм функцій. Це обмежується необхідністю з’ясування сутності систем управління інформаційною безпекою з огляду на потреби, мету, процеси, структуру організацій. Тому вони розглядаються як сукупність підсистем, комплексів, компонентів, так і відношень між ними. Загалом цією сукупністю утворюється структура систем управління інформаційною безпекою. Для її представлення використовуються діаграми в графічній нотації SysML. За нею структурні елементи відображаються блоками як модульними одиницями. Тому системи управління інформаційною безпекою представляються деревом модульних одиниць. Характерні для них ознаки визначаються властивостями. Серед властивостей виокремлюються спеціальні класи – порти та обмеження. Їхнє використання дозволяє акцентувати на обмеженнях і особливостях взаємодії блоків між собою. Тоді як особливості такої взаємодії враховуються типами відношень. Тож методом синтезування структури систем управління інформаційною безпекою визначаються її структурні елементи (підсистеми, комплекси, компоненти) та відношення між ними. Завдяки цьому можливе встановлення властивостей даних систем стосовно конкретних варіантів розроблення і демонстрування вірогідних напрямів досягнення поставленої мети. Зокрема, збереження конфіденційності, цілісності та доступності інформації в організаціях шляхом оцінювання ризиків. Цим гарантується досягненість системами управління інформаційною безпекою запланованих результатів впровадження. Насамперед надання впевненості зацікавленим сторонам належного управління ризиками з прийнятним рівнем.","PeriodicalId":477282,"journal":{"name":"Безпека інформаціі","volume":"77 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-24","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Метод синтезування структури систем управління інформаційною безпекою\",\"authors\":\"Василь Васильович Цуркан\",\"doi\":\"10.18372/2225-5036.26.14966\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Розглянуто потреби, очікування та пов’язані з ними обмеження зацікавлених сторін як вхідні дані для специфікування вимог до систем управління інформаційною безпекою. Вони доповнюються встановленням внутрішніх і зовнішніх обставин, що впливають або можуть впливати на діяльність організацій. За специфікацією вимог визначається множина взаємопов’язаних функцій з внутрішніми та зовнішніми інтерфейсами. Кожна з них розкладається відповідно до структурних елементів систем управління інформаційною безпекою на функції підсистем, комплексів, компонентів. При цьому показується недостатність визначення структурних елементів і властивих їм функцій. Це обмежується необхідністю з’ясування сутності систем управління інформаційною безпекою з огляду на потреби, мету, процеси, структуру організацій. Тому вони розглядаються як сукупність підсистем, комплексів, компонентів, так і відношень між ними. Загалом цією сукупністю утворюється структура систем управління інформаційною безпекою. Для її представлення використовуються діаграми в графічній нотації SysML. За нею структурні елементи відображаються блоками як модульними одиницями. Тому системи управління інформаційною безпекою представляються деревом модульних одиниць. Характерні для них ознаки визначаються властивостями. Серед властивостей виокремлюються спеціальні класи – порти та обмеження. Їхнє використання дозволяє акцентувати на обмеженнях і особливостях взаємодії блоків між собою. Тоді як особливості такої взаємодії враховуються типами відношень. Тож методом синтезування структури систем управління інформаційною безпекою визначаються її структурні елементи (підсистеми, комплекси, компоненти) та відношення між ними. Завдяки цьому можливе встановлення властивостей даних систем стосовно конкретних варіантів розроблення і демонстрування вірогідних напрямів досягнення поставленої мети. Зокрема, збереження конфіденційності, цілісності та доступності інформації в організаціях шляхом оцінювання ризиків. Цим гарантується досягненість системами управління інформаційною безпекою запланованих результатів впровадження. Насамперед надання впевненості зацікавленим сторонам належного управління ризиками з прийнятним рівнем.\",\"PeriodicalId\":477282,\"journal\":{\"name\":\"Безпека інформаціі\",\"volume\":\"77 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-02-24\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Безпека інформаціі\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.18372/2225-5036.26.14966\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Безпека інформаціі","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.18372/2225-5036.26.14966","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Метод синтезування структури систем управління інформаційною безпекою
Розглянуто потреби, очікування та пов’язані з ними обмеження зацікавлених сторін як вхідні дані для специфікування вимог до систем управління інформаційною безпекою. Вони доповнюються встановленням внутрішніх і зовнішніх обставин, що впливають або можуть впливати на діяльність організацій. За специфікацією вимог визначається множина взаємопов’язаних функцій з внутрішніми та зовнішніми інтерфейсами. Кожна з них розкладається відповідно до структурних елементів систем управління інформаційною безпекою на функції підсистем, комплексів, компонентів. При цьому показується недостатність визначення структурних елементів і властивих їм функцій. Це обмежується необхідністю з’ясування сутності систем управління інформаційною безпекою з огляду на потреби, мету, процеси, структуру організацій. Тому вони розглядаються як сукупність підсистем, комплексів, компонентів, так і відношень між ними. Загалом цією сукупністю утворюється структура систем управління інформаційною безпекою. Для її представлення використовуються діаграми в графічній нотації SysML. За нею структурні елементи відображаються блоками як модульними одиницями. Тому системи управління інформаційною безпекою представляються деревом модульних одиниць. Характерні для них ознаки визначаються властивостями. Серед властивостей виокремлюються спеціальні класи – порти та обмеження. Їхнє використання дозволяє акцентувати на обмеженнях і особливостях взаємодії блоків між собою. Тоді як особливості такої взаємодії враховуються типами відношень. Тож методом синтезування структури систем управління інформаційною безпекою визначаються її структурні елементи (підсистеми, комплекси, компоненти) та відношення між ними. Завдяки цьому можливе встановлення властивостей даних систем стосовно конкретних варіантів розроблення і демонстрування вірогідних напрямів досягнення поставленої мети. Зокрема, збереження конфіденційності, цілісності та доступності інформації в організаціях шляхом оцінювання ризиків. Цим гарантується досягненість системами управління інформаційною безпекою запланованих результатів впровадження. Насамперед надання впевненості зацікавленим сторонам належного управління ризиками з прийнятним рівнем.