{"title":"基于云计算的方法系统对自然和数学学科教师进行在职培训的有效性,以便在科学院工作","authors":"Майя Володимирівна Мар’єнко","doi":"10.33407/itlt.v97i5.5434","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття містить аналіз сучасного стану педагогічних досліджень щодо впровадження та використання хмаро орієнтованих систем в освіті. Згідно з результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень визначено ступінь розробленості проблеми у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Завдяки засобам хмаро орієнтованих систем відкритої науки може бути організовано та практично реалізовано навчання та підвищення кваліфікації вчителів. В умовах реформування освіти, методичного, організаційного, науково-методичного забезпечення, використання та впровадження комп’ютерних технологій проведене дослідження спрямоване на розробку хмаро орієнтованих систем інформатизації закладів освіти. Поєднання хмарних технологій та відкритої науки надає нові перспективи їх використання в підвищенні кваліфікації вчителів. Компетентність з відкритої науки, у межах даного дослідження, трактується в широкому розумінні (це здатність особи на основі знань, умінь, навичок та особистісного ставлення успішно здійснювати науково-дослідну діяльність відповідно до принципів відкритої науки) та як складник професійних компетентностей учителя природничо-математичних предметів для подальшої роботи в науковому ліцеї. Основні складники компетентності з відкритої науки було визначено в межах даного дослідження та виокремлено в чотири складники. Було спроєктовано та впроваджено хмаро орієнтовану методичну систему. Педагогічний експеримент був спеціально спланований і проведений для того, щоб перевірити ефективність хмаро орієнтованої методичної системи. Цільова група педагогічного експерименту – учителі природничо-математичних предметів. Кількість учасників експерименту становить 536 вчителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації (експериментальні групи: 395 осіб, контрольні групи: 141 особа). Педагогічний експеримент було проведено в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. Ефективність розробленої методичної системи було доведено завдяки підвищенню окремих складників компетентності з відкритої науки. Одержані результати, згідно аналізу даних формувального експерименту, статистично підтверджено з використанням критерію Фішера.","PeriodicalId":45205,"journal":{"name":"Information Technologies and Learning Tools","volume":"457 ","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-10-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ЕФЕКТИВНІСТЬ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДЛЯ РОБОТИ В НАУКОВОМУ ЛІЦЕЇ\",\"authors\":\"Майя Володимирівна Мар’єнко\",\"doi\":\"10.33407/itlt.v97i5.5434\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Стаття містить аналіз сучасного стану педагогічних досліджень щодо впровадження та використання хмаро орієнтованих систем в освіті. Згідно з результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень визначено ступінь розробленості проблеми у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Завдяки засобам хмаро орієнтованих систем відкритої науки може бути організовано та практично реалізовано навчання та підвищення кваліфікації вчителів. В умовах реформування освіти, методичного, організаційного, науково-методичного забезпечення, використання та впровадження комп’ютерних технологій проведене дослідження спрямоване на розробку хмаро орієнтованих систем інформатизації закладів освіти. Поєднання хмарних технологій та відкритої науки надає нові перспективи їх використання в підвищенні кваліфікації вчителів. Компетентність з відкритої науки, у межах даного дослідження, трактується в широкому розумінні (це здатність особи на основі знань, умінь, навичок та особистісного ставлення успішно здійснювати науково-дослідну діяльність відповідно до принципів відкритої науки) та як складник професійних компетентностей учителя природничо-математичних предметів для подальшої роботи в науковому ліцеї. Основні складники компетентності з відкритої науки було визначено в межах даного дослідження та виокремлено в чотири складники. Було спроєктовано та впроваджено хмаро орієнтовану методичну систему. Педагогічний експеримент був спеціально спланований і проведений для того, щоб перевірити ефективність хмаро орієнтованої методичної системи. Цільова група педагогічного експерименту – учителі природничо-математичних предметів. Кількість учасників експерименту становить 536 вчителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації (експериментальні групи: 395 осіб, контрольні групи: 141 особа). Педагогічний експеримент було проведено в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. Ефективність розробленої методичної системи було доведено завдяки підвищенню окремих складників компетентності з відкритої науки. Одержані результати, згідно аналізу даних формувального експерименту, статистично підтверджено з використанням критерію Фішера.\",\"PeriodicalId\":45205,\"journal\":{\"name\":\"Information Technologies and Learning Tools\",\"volume\":\"457 \",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.5000,\"publicationDate\":\"2023-10-30\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Information Technologies and Learning Tools\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5434\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q4\",\"JCRName\":\"EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Information Technologies and Learning Tools","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5434","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"EDUCATION & EDUCATIONAL RESEARCH","Score":null,"Total":0}
ЕФЕКТИВНІСТЬ ХМАРО ОРІЄНТОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ДЛЯ РОБОТИ В НАУКОВОМУ ЛІЦЕЇ
Стаття містить аналіз сучасного стану педагогічних досліджень щодо впровадження та використання хмаро орієнтованих систем в освіті. Згідно з результатами вивчення психолого-педагогічних досліджень визначено ступінь розробленості проблеми у вітчизняному та зарубіжному освітньому просторі. Завдяки засобам хмаро орієнтованих систем відкритої науки може бути організовано та практично реалізовано навчання та підвищення кваліфікації вчителів. В умовах реформування освіти, методичного, організаційного, науково-методичного забезпечення, використання та впровадження комп’ютерних технологій проведене дослідження спрямоване на розробку хмаро орієнтованих систем інформатизації закладів освіти. Поєднання хмарних технологій та відкритої науки надає нові перспективи їх використання в підвищенні кваліфікації вчителів. Компетентність з відкритої науки, у межах даного дослідження, трактується в широкому розумінні (це здатність особи на основі знань, умінь, навичок та особистісного ставлення успішно здійснювати науково-дослідну діяльність відповідно до принципів відкритої науки) та як складник професійних компетентностей учителя природничо-математичних предметів для подальшої роботи в науковому ліцеї. Основні складники компетентності з відкритої науки було визначено в межах даного дослідження та виокремлено в чотири складники. Було спроєктовано та впроваджено хмаро орієнтовану методичну систему. Педагогічний експеримент був спеціально спланований і проведений для того, щоб перевірити ефективність хмаро орієнтованої методичної системи. Цільова група педагогічного експерименту – учителі природничо-математичних предметів. Кількість учасників експерименту становить 536 вчителів-слухачів курсів підвищення кваліфікації (експериментальні групи: 395 осіб, контрольні групи: 141 особа). Педагогічний експеримент було проведено в чотири етапи: підготовчий, констатувальний, формувальний та контрольний. Ефективність розробленої методичної системи було доведено завдяки підвищенню окремих складників компетентності з відкритої науки. Одержані результати, згідно аналізу даних формувального експерименту, статистично підтверджено з використанням критерію Фішера.