МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПОБУДОВИ ТИПОЛОГІЇ НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ВОЄННОЇ РОЗВІДКИ

Розглянуто методологічний підхід до побудови типології напрямів досліджень воєнної розвідки, яка є підґрунтям для визначення пріоритетних досліджень, розробки відповідної стратегії і плану її реалізації. З’ясовано загальне розуміння сутності типології, її теоретичного та емпіричного різновидів у аспекті об’єкта та предмета цього дослідження. Побудовано приклад емпіричної типології шляхом аналізу сучасних та доступних науково-прикладних праць, присвячених покращанню функціонування і розвитку воєнної розвідки. Аналіз цієї типології доводить, що теперішні напрями досліджень мають міждисциплінарний характер, оскільки поєднують розробки у галузях державного і військового управління; радіоелектронної боротьби, радіотехнічної розвідки, протидії іноземним технічним розвідкам; розвідувально-інформаційної та інформаційно-аналітичної роботи, інформаційних технологій тощо. Наведений приклад типології є фрагментом реальних напрямів досліджень, оскільки проаналізовано доступний масив праць. Для розширення уявлення про поле досліджень запропоновано використати метод систематичного покриття науково-прикладних праць: статей, монографій, дисертацій, звітів про НДР тощо. Для посилення уявлення про поле досліджень пропонується виявити потенційно їх можливі напрями шляхом застосування теоретичної типології основних складових механізму воєнної розвідки. Такий підхід є доцільним, оскільки: об’єкт і предмет дослідження є взаємопозв’язаними; кожний напрям досліджень співвідноситься з певною складовою цього механізму в аспекті її удосконалення. Обґрунтовано підхід до побудови моделі цього механізму, яку представлено відкритою системою, що поєднує зовнішні і внутрішні складові. До останніх віднесено: основні елементи і процеси функціонування і розвитку воєнної розвідки, механізми взаємодії і координації у складі механізму управління воєнною розвідкою в державі. Порівняльний аналіз складових емпіричної і теоретичної типологій доводить, що емпірично виявлені напрями досліджень торкаються лише окремих складових цього механізму. Тобто є прогалини в полі досліджень. Уточнити типологію напрямів досліджень можна шляхом систематичного покриття міждисциплінарного масиву науково-прикладних праць, вивчення думки експертного середовища тощо.