APPLICATION OF METHODS OF MANUAL THERAPY, KINESIOTHERAPY AND ELECTROMYOSTIMULATION FOR THORACALGIA ON THE BACKGROUND OF SPINE OSTEOCHONDROSIS

Резюме. Мета. Визначити ефективність застосування методів мануальної терапії, кінезіотерапії та електроміостимуляції для покращення амплітуди в грудо-поперековому відділі хребта та зменшення болю при лікуванні пацієнтів з торакалгією на тлі остеохондрозу. Матеріали і методи. В статті надано результати дослідження групи пацієнтів з торакалгією на тлі остеохондрозу та міофасціального больового синдрому (МФБС) 75 осіб, які перебували на лікуванні у реабілітаційному відділенні ДУ «ІТО НАМНУ». Пацієнтам було виконано фізикальне обстеження, яке полягало у визначенні активного діапазону руху в грудо-поперековому відділі хребта методом гоніометрії та оцінку болі за ВАШ при виконанні гоніометрії; пальпаторному обстеженні спазмованих м’язів та визначенні активних тригерних точок (ТТ). Повторне обстеження здійснювали через два тижні, один місяць та три місяці відновного лікування. Результати. За результатами статистичного аналізу маємо загальний приріст амплітуди руху протягом 3-ох місячного курсу фізичної терапії (ФТ): при флексії ‒ серед пацієнтів без обмеження флексії на 17 % (p˂0,05), з обмеженням флексії на 42,4 % (p˂0,05); при екстензії: серед пацієнтів без обмеження на 12% (p>0,05), з обмеженням екстензії ‒ на 43,2 % (p˂0,05); при ротації: серед пацієнтів без обмеження ротації вправо на 6,2 %, вліво – 8 % (p>0,05); з обмеженням ротації: загальний приріст ротації вправо на 42 %, вліво – 53 %(p<0,05). Відмічаємо зменшення больового синдрому протягом всього курсу ФТ при виконанні флексії на 2,4 бали (57 %), екстензії ‒ на 3,8 бали (66,7 %), ротації ‒ на 4,8 бали (73,8 %), при p<0,05. При пальпаторному обстеженні тригерної точки (ТТ) m. levator scapule та m. trapezius больовий синдром зменшився від 53 % до 70 % відповідно до локалізації (p<0,05). Висновки. Застосування методів ФТ (мануальної терапії, електроміостимуляції та кінезіотерапії) підтвердило свою ефективність позитивною динамікою показників флексії, екстензії та ротації грудо-поперекового відділу хребта та зменшенні рівня больового синдрому при виконанні гоніометрії та пальпаторному обстеженні ТТ.