Децентралізація публічної влади в Україні як чинник демократичного розвитку сільських територій

Стаття присвячена проблематиці децентралізації публічної влади, зокрема, аналізу впливу цього процесу на розвиток сільських територій України. Метою статті є визначення основних напрямів децентралізації публічної влади в Україні та узагальнення механізмів її впливу на рівень розвитку сільських територій у контексті процесу демократизації. Актуальність дослідження полягає в тому, що, починаючи з 2014 року, в Україні здійснюється реформа, спрямована на децентралізацію публічної влади, яка, зокрема, детермінує створення умов для сталого розвитку територіальних громад, забезпечення їх спроможності та самодостатності. Результати. З’ясовано, що пріоритетним засобом забезпечення самодостатності та спроможності територіальних громад є створення умов для формування ефективних фінансово-економічних механізмів (механізм наповнення бюджету, система оподаткування, умови для концентрації фінансових ресурсів тощо). Наведено успішні практики децентралізації – появилися сільські громади, які відчули переваги реформи. Успішні процеси децентралізації детермінують переформатування регіональних ідентичностей, створюючи умови для появи нових конструктивних моделей колективної ідентичності. Продемонстровано, що найвищий відсоток успішних практик децентралізації припадає на сільські території південних та західних областей України. Сільські території східних областей України значно відстають у здобутті навичок користування здобутками реформи децентралізації. Зазначено, що переформатування регіональних ідентичностей в умовах децентралізації вкрай важливе для включення у нові спільноти не лише постійних мешканців сільських територій, але й внутрішніх мігрантів, які знайшли нові домівки, рятуючись від війни, спричиненої російським вторгненням в Україну. Зроблено висновки, що успішна децентралізація здатна стати запорукою незворотності демократизаційного процесу.