{"title":"肾上腺素诱发雄性大鼠心脏损伤的氧化应激发展","authors":"Р. Б. Друзюк, О. В. Денефіль","doi":"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13575","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Вступ. В останні місяці, у зв’язку з війною в Україні, зросла кількість людей, які тривалий час займають малорухоме положення та перебувають у стані стресу. Провідною ланкою виникнення будь-якої патології є розвиток оксидативного стресу, що впливає на появу порушень серцево-судинної системи.
 Мета дослідження – оцінити вплив кастрації і гіподинамії на розвиток окиснювальних процесів у щурів при адреналіновому ушкодженні серця (АУС).
 Методи дослідження. Досліди виконано на 120 безпородних білих щурах-самцях лінії Вістар. Усіх тварин поділили на 2 серії: 1-ша – контроль; 2-га – кастрація і стрес. Кастрацію здійснювали під тіопентал-натрієвим знеболюванням за методом Я. Д. Кіршенблата. Гіподинамічний стрес викликали з 1,5- до 3-місячного віку шляхом утримування в клітках з обмеженням життєвого простору вдвічі протягом 1,5 місяця. Для відтворення АУС щурам вводили одноразово внутрішньочеревно 0,18 % розчин адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси (Фармацевтична фірма “Дарниця”, Україна). Дослідження тварин у кожній групі виконували в контролі, через 1, 3, 7, 14 і 28 діб. Під тіопентал-натрієвим наркозом проводили забір крові, в якій визначали вміст дієнових і трієнових кон’югатів (ДК, ТК), основ Шиффа (ОШ), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), церулоплазміну (ЦП), супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну активність.
 Результати й обговорення. У тварин, які зазнали кастрації і стресу, відмічено менші значення ДК, ТК, ОШ, ЦП та СОД активності, але більші – ТБК-ап і каталазної активності. У щурів 1-ї серії при розвитку АУС спостерігали більше зростання рівня ДК, ТК, ТБК-ап до 14-ї доби, а вміст ОШ знижувався через 7 діб з найбільшим підвищенням рівня антиоксидантів через 7–14 діб. У тварин 2-ї серії максимальні значення ДК і ТК відзначено через 14 діб, ТБК-ап – через 1 добу, ОШ – через 7 діб з найбільшим зростанням СОД активності через 14 діб, а каталазної активності й вмісту ЦП – через 1 добу.
 Висновки. Поєднання кастрації і стресу в щурів-самців спричиняє зменшення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів, супероксиддисмутазної і каталазної активності та рівня церулоплазміну. Розвиток АУС викликає підвищення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів, більш виражено – у тварин контрольної серії. Антиоксидантна активність зростає максимально через 14 діб у щурів контрольної серії, через 1 добу – у тварин, які зазнали кастрації і стресу.","PeriodicalId":18290,"journal":{"name":"Medical and Clinical Chemistry","volume":"39 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-02-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"РОЗВИТОК ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ ПРИ АДРЕНАЛІНОВОМУ УШКОДЖЕННІ СЕРЦЯ В ЩУРІВ-САМЦІВ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ КАСТРАЦІЇ І ГІПОДИНАМІЇ\",\"authors\":\"Р. Б. Друзюк, О. В. Денефіль\",\"doi\":\"10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13575\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Вступ. В останні місяці, у зв’язку з війною в Україні, зросла кількість людей, які тривалий час займають малорухоме положення та перебувають у стані стресу. Провідною ланкою виникнення будь-якої патології є розвиток оксидативного стресу, що впливає на появу порушень серцево-судинної системи.
 Мета дослідження – оцінити вплив кастрації і гіподинамії на розвиток окиснювальних процесів у щурів при адреналіновому ушкодженні серця (АУС).
 Методи дослідження. Досліди виконано на 120 безпородних білих щурах-самцях лінії Вістар. Усіх тварин поділили на 2 серії: 1-ша – контроль; 2-га – кастрація і стрес. Кастрацію здійснювали під тіопентал-натрієвим знеболюванням за методом Я. Д. Кіршенблата. Гіподинамічний стрес викликали з 1,5- до 3-місячного віку шляхом утримування в клітках з обмеженням життєвого простору вдвічі протягом 1,5 місяця. Для відтворення АУС щурам вводили одноразово внутрішньочеревно 0,18 % розчин адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси (Фармацевтична фірма “Дарниця”, Україна). Дослідження тварин у кожній групі виконували в контролі, через 1, 3, 7, 14 і 28 діб. Під тіопентал-натрієвим наркозом проводили забір крові, в якій визначали вміст дієнових і трієнових кон’югатів (ДК, ТК), основ Шиффа (ОШ), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), церулоплазміну (ЦП), супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну активність.
 Результати й обговорення. У тварин, які зазнали кастрації і стресу, відмічено менші значення ДК, ТК, ОШ, ЦП та СОД активності, але більші – ТБК-ап і каталазної активності. У щурів 1-ї серії при розвитку АУС спостерігали більше зростання рівня ДК, ТК, ТБК-ап до 14-ї доби, а вміст ОШ знижувався через 7 діб з найбільшим підвищенням рівня антиоксидантів через 7–14 діб. У тварин 2-ї серії максимальні значення ДК і ТК відзначено через 14 діб, ТБК-ап – через 1 добу, ОШ – через 7 діб з найбільшим зростанням СОД активності через 14 діб, а каталазної активності й вмісту ЦП – через 1 добу.
 Висновки. Поєднання кастрації і стресу в щурів-самців спричиняє зменшення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів, супероксиддисмутазної і каталазної активності та рівня церулоплазміну. Розвиток АУС викликає підвищення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів, більш виражено – у тварин контрольної серії. Антиоксидантна активність зростає максимально через 14 діб у щурів контрольної серії, через 1 добу – у тварин, які зазнали кастрації і стресу.\",\"PeriodicalId\":18290,\"journal\":{\"name\":\"Medical and Clinical Chemistry\",\"volume\":\"39 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-02-28\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Medical and Clinical Chemistry\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13575\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Medical and Clinical Chemistry","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2022.i4.13575","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
РОЗВИТОК ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ ПРИ АДРЕНАЛІНОВОМУ УШКОДЖЕННІ СЕРЦЯ В ЩУРІВ-САМЦІВ, ЯКІ ЗАЗНАЛИ КАСТРАЦІЇ І ГІПОДИНАМІЇ
Вступ. В останні місяці, у зв’язку з війною в Україні, зросла кількість людей, які тривалий час займають малорухоме положення та перебувають у стані стресу. Провідною ланкою виникнення будь-якої патології є розвиток оксидативного стресу, що впливає на появу порушень серцево-судинної системи.
Мета дослідження – оцінити вплив кастрації і гіподинамії на розвиток окиснювальних процесів у щурів при адреналіновому ушкодженні серця (АУС).
Методи дослідження. Досліди виконано на 120 безпородних білих щурах-самцях лінії Вістар. Усіх тварин поділили на 2 серії: 1-ша – контроль; 2-га – кастрація і стрес. Кастрацію здійснювали під тіопентал-натрієвим знеболюванням за методом Я. Д. Кіршенблата. Гіподинамічний стрес викликали з 1,5- до 3-місячного віку шляхом утримування в клітках з обмеженням життєвого простору вдвічі протягом 1,5 місяця. Для відтворення АУС щурам вводили одноразово внутрішньочеревно 0,18 % розчин адреналіну гідротартрату з розрахунку 0,5 мг/кг маси (Фармацевтична фірма “Дарниця”, Україна). Дослідження тварин у кожній групі виконували в контролі, через 1, 3, 7, 14 і 28 діб. Під тіопентал-натрієвим наркозом проводили забір крові, в якій визначали вміст дієнових і трієнових кон’югатів (ДК, ТК), основ Шиффа (ОШ), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), церулоплазміну (ЦП), супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну активність.
Результати й обговорення. У тварин, які зазнали кастрації і стресу, відмічено менші значення ДК, ТК, ОШ, ЦП та СОД активності, але більші – ТБК-ап і каталазної активності. У щурів 1-ї серії при розвитку АУС спостерігали більше зростання рівня ДК, ТК, ТБК-ап до 14-ї доби, а вміст ОШ знижувався через 7 діб з найбільшим підвищенням рівня антиоксидантів через 7–14 діб. У тварин 2-ї серії максимальні значення ДК і ТК відзначено через 14 діб, ТБК-ап – через 1 добу, ОШ – через 7 діб з найбільшим зростанням СОД активності через 14 діб, а каталазної активності й вмісту ЦП – через 1 добу.
Висновки. Поєднання кастрації і стресу в щурів-самців спричиняє зменшення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів, супероксиддисмутазної і каталазної активності та рівня церулоплазміну. Розвиток АУС викликає підвищення вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів, більш виражено – у тварин контрольної серії. Антиоксидантна активність зростає максимально через 14 діб у щурів контрольної серії, через 1 добу – у тварин, які зазнали кастрації і стресу.