Колекція археологічних старожитностей із розкопок П. І. Хавлюка у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею

Метою статті є узагальнення інформації про формування колекції археологічних пам’яток з розвідок та розкопок П. І. Хавлюка, що зберігається у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею. Методологія дослідження представлена: принципом історизму, системним підходом, методами логіки, групування, порівняльно-історичним, статистичним та проблемно-хронологічним принципом. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вона є першою узагальнюючою працею, де систематизовано та проаналізовано матеріали багаторічних розкопок П. І. Хавлюка (1925 – 2001) на різночасових пам’ятках археології з території Вінницької області, які становлять вагому частку фондової колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею. Висновки. Вивченням археологічних пам’яток нашого краю Павло Іванович займався з 1950 по 2001 рр. За цей час археолог виявив понад 1200 об’єктів археологічної спадщини. На майже 100 пам’ятках (поселеннях, городищах, могильниках тощо) проведено стаціонарні розкопки. Із 43 з них матеріали потрапили до основного фонду Вінницького обласного краєзнавчого музею. Інша частина колекції знаходиться в науково-допоміжному фонді і перебуває на стадії опрацювання. Із опрацьованих матеріалів у фондовій колекції є матеріали з пам’яток трипільської культури (Борисівка, Лугова, Рахни Собові, Уланівка), передскіфського часу (Кунка), скіфського часу (Гайсин, Жорнище, Северинівка, Слобідка, Сорока, Стіна), зарубинецької культури (Носівці, Мар’янівка, Рахни, Пархомівка, Райки), черняхівської культури (Гайове, Гармаки, Гунька, Демидівка, Заячівка, Скитка, Слобідка, Тростянець), ранньослов’янського часу (Голики, Кальник, Коржівка, Кочурів ІІІ, Куна, Паріївка, Пархомівка, Семенки І, Тростянець, Хрінівка, Чортория, Щурівці), періоду Київської Русі (Демидівка, Пархомівка, Сажки, Слобідка, Червоне, Чортория, Юрківці). У групі зберігання «Археологія» є 1676 предметів, у «науково допоміжному фонді» 156 артефактів. На ці предмети складено наукові паспорти і вони активно вводяться до наукового обігу. Інша частина колекції опрацьовується і поповнює фондову колекцію музею. Отримані дані систематизовано та всебічно проаналізовано, подана їх історична інтерпретація. У роботі подано характеристику матеріалів за археологічними культурами та роками розкопок.