{"title":"詹姆斯-梅斯新闻报道中标题的特殊性","authors":"Тетяна Данилюк-Терещук, Олександра Панасюк","doi":"10.29038/2413-0923-2023-18-15-27","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті йдеться про ідейно-смислові домінанти заголовків у газетній публіцистиці Джеймса Мейса, інтерес до якої викликаний не лише високою фаховістю і безсумнівним впливом на свідомість читача, а й тим, що ці тексти мають додаткову смислову вагу, обумовлену психологією не-українця з походження. Аналітичне представлення суспільних проблем дозволяє зрозуміти як світова спільнота сприймала Україну кінця ХХ–початку ХХІ ст. З’ясовано, що структурно назви формують дві групи: простий заголовок (слово, словосполучення, речення з закінченою думкою) і ускладнений заголовок, який поєднує кілька самостійних логічно завершених частин. Досліджено комунікативну природу заголовків, а саме основні функції (номінативну, інформативну, оцінно-експресивну, мнемонічну, апеляційну, графічно-видільну) в системі «адресант – адресат». Схарактеризовано опорні елементи заголовків, які забезпечують висвітлення змісту статті чи, навпаки, інтригують читача й тим самим заохочують звернутися до матеріалу загалом. Простежено актуалізацію мнемонічної функції заголовку.","PeriodicalId":482344,"journal":{"name":"Lìngvostilìstičnì studìï","volume":"39 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Специфіка заголовків у публіцистиці Джеймса Мейса\",\"authors\":\"Тетяна Данилюк-Терещук, Олександра Панасюк\",\"doi\":\"10.29038/2413-0923-2023-18-15-27\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті йдеться про ідейно-смислові домінанти заголовків у газетній публіцистиці Джеймса Мейса, інтерес до якої викликаний не лише високою фаховістю і безсумнівним впливом на свідомість читача, а й тим, що ці тексти мають додаткову смислову вагу, обумовлену психологією не-українця з походження. Аналітичне представлення суспільних проблем дозволяє зрозуміти як світова спільнота сприймала Україну кінця ХХ–початку ХХІ ст. З’ясовано, що структурно назви формують дві групи: простий заголовок (слово, словосполучення, речення з закінченою думкою) і ускладнений заголовок, який поєднує кілька самостійних логічно завершених частин. Досліджено комунікативну природу заголовків, а саме основні функції (номінативну, інформативну, оцінно-експресивну, мнемонічну, апеляційну, графічно-видільну) в системі «адресант – адресат». Схарактеризовано опорні елементи заголовків, які забезпечують висвітлення змісту статті чи, навпаки, інтригують читача й тим самим заохочують звернутися до матеріалу загалом. Простежено актуалізацію мнемонічної функції заголовку.\",\"PeriodicalId\":482344,\"journal\":{\"name\":\"Lìngvostilìstičnì studìï\",\"volume\":\"39 10\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-11-05\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Lìngvostilìstičnì studìï\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2023-18-15-27\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Lìngvostilìstičnì studìï","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2413-0923-2023-18-15-27","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
У статті йдеться про ідейно-смислові домінанти заголовків у газетній публіцистиці Джеймса Мейса, інтерес до якої викликаний не лише високою фаховістю і безсумнівним впливом на свідомість читача, а й тим, що ці тексти мають додаткову смислову вагу, обумовлену психологією не-українця з походження. Аналітичне представлення суспільних проблем дозволяє зрозуміти як світова спільнота сприймала Україну кінця ХХ–початку ХХІ ст. З’ясовано, що структурно назви формують дві групи: простий заголовок (слово, словосполучення, речення з закінченою думкою) і ускладнений заголовок, який поєднує кілька самостійних логічно завершених частин. Досліджено комунікативну природу заголовків, а саме основні функції (номінативну, інформативну, оцінно-експресивну, мнемонічну, апеляційну, графічно-видільну) в системі «адресант – адресат». Схарактеризовано опорні елементи заголовків, які забезпечують висвітлення змісту статті чи, навпаки, інтригують читача й тим самим заохочують звернутися до матеріалу загалом. Простежено актуалізацію мнемонічної функції заголовку.