十九世纪最后一季和二十世纪初次俄罗斯乌克兰学生日常活动中的食堂现象》(The Phenomenon of the Cafeteria in the Daily Practices of Sub-Russian Ukraine in the Last Quarter of the 19th and Early Twentieth Centuries)。
{"title":"十九世纪最后一季和二十世纪初次俄罗斯乌克兰学生日常活动中的食堂现象》(The Phenomenon of the Cafeteria in the Daily Practices of Sub-Russian Ukraine in the Last Quarter of the 19th and Early Twentieth Centuries)。","authors":"Марина Кругляк","doi":"10.31652/2411-2143-2023-45-39-52","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Метою статті є показати історію появи такого феномену студентської повсякденності, як їдальня; продемонструвати умови її функціонування та довести безальтернарнативність її існування як місця, де здійснювалося харчування студентства підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація), спеціально-історичних методів (історико-структурний, конструктивно-генетичний, історико-компаративістський) із науковими принципами об’єктивності, системності, історизму. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено спробу окреслення феномену студентської їдальні як невід’ємної складової повсякденного життя молоді, що здобувала освіту у вищих навчальних закладах підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст.; продемонстровано вартість студентського харчування й зруйновано популярний у радянській історичній науці міф про «вічноголодного студента». Висновки. Поява студентської їдальні, без якої неможливо уявити сучасний вищий навчальний заклад, як невід’ємної складової студентської повсякденності стала можливою в останній чверті ХІХ ст. Це було явищем закономірним, зважаючи на зростання чисельності студентства, демократизацію його соціального складу, розширення мережі вищих навчальних закладів, скасування існуючих при університетах підросійської України інститутів казеннокоштних студентів, зростання рівня самоідентифікації та самоорганізованості студентства тощо. Будучи закладом, безумовно, потрібним для систематичної організації харчування значної кількості молоді, їдальня з часом перетворюється на одне із місць революційної діяльності студентства. Пропоновані страви, хоч часто й були доступні студентові, все ж не завжди відзначалися високою якістю й подеколи призводили до появи в молоді хронічних захворювань кишково-шлункового тракту. Тим не менш, альтернативні заклади харчування (паштетні, ресторани, приватні їдальні), через свою елітарність та дорожнечу, користувалися популярністю тільки серед заможного студентства. Для незаможної молоді студентська їдальня, по суті, залишалася безальтернативною формою не лише організації дешевого харчування, але й невід’ємною складовою повсякденності, свідченням цього є численні спогади студентів та студентська творчість.","PeriodicalId":498089,"journal":{"name":"Naukovì zapiski","volume":"20 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-10-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Феномен їдальні у повсякденних практиках студентства підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст.\",\"authors\":\"Марина Кругляк\",\"doi\":\"10.31652/2411-2143-2023-45-39-52\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Метою статті є показати історію появи такого феномену студентської повсякденності, як їдальня; продемонструвати умови її функціонування та довести безальтернарнативність її існування як місця, де здійснювалося харчування студентства підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація), спеціально-історичних методів (історико-структурний, конструктивно-генетичний, історико-компаративістський) із науковими принципами об’єктивності, системності, історизму. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено спробу окреслення феномену студентської їдальні як невід’ємної складової повсякденного життя молоді, що здобувала освіту у вищих навчальних закладах підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст.; продемонстровано вартість студентського харчування й зруйновано популярний у радянській історичній науці міф про «вічноголодного студента». Висновки. Поява студентської їдальні, без якої неможливо уявити сучасний вищий навчальний заклад, як невід’ємної складової студентської повсякденності стала можливою в останній чверті ХІХ ст. Це було явищем закономірним, зважаючи на зростання чисельності студентства, демократизацію його соціального складу, розширення мережі вищих навчальних закладів, скасування існуючих при університетах підросійської України інститутів казеннокоштних студентів, зростання рівня самоідентифікації та самоорганізованості студентства тощо. Будучи закладом, безумовно, потрібним для систематичної організації харчування значної кількості молоді, їдальня з часом перетворюється на одне із місць революційної діяльності студентства. Пропоновані страви, хоч часто й були доступні студентові, все ж не завжди відзначалися високою якістю й подеколи призводили до появи в молоді хронічних захворювань кишково-шлункового тракту. Тим не менш, альтернативні заклади харчування (паштетні, ресторани, приватні їдальні), через свою елітарність та дорожнечу, користувалися популярністю тільки серед заможного студентства. Для незаможної молоді студентська їдальня, по суті, залишалася безальтернативною формою не лише організації дешевого харчування, але й невід’ємною складовою повсякденності, свідченням цього є численні спогади студентів та студентська творчість.\",\"PeriodicalId\":498089,\"journal\":{\"name\":\"Naukovì zapiski\",\"volume\":\"20 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-10-03\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Naukovì zapiski\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-39-52\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovì zapiski","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-39-52","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Феномен їдальні у повсякденних практиках студентства підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст.
Метою статті є показати історію появи такого феномену студентської повсякденності, як їдальня; продемонструвати умови її функціонування та довести безальтернарнативність її існування як місця, де здійснювалося харчування студентства підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація), спеціально-історичних методів (історико-структурний, конструктивно-генетичний, історико-компаративістський) із науковими принципами об’єктивності, системності, історизму. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії здійснено спробу окреслення феномену студентської їдальні як невід’ємної складової повсякденного життя молоді, що здобувала освіту у вищих навчальних закладах підросійської України останньої чверті ХІХ – початку ХХ ст.; продемонстровано вартість студентського харчування й зруйновано популярний у радянській історичній науці міф про «вічноголодного студента». Висновки. Поява студентської їдальні, без якої неможливо уявити сучасний вищий навчальний заклад, як невід’ємної складової студентської повсякденності стала можливою в останній чверті ХІХ ст. Це було явищем закономірним, зважаючи на зростання чисельності студентства, демократизацію його соціального складу, розширення мережі вищих навчальних закладів, скасування існуючих при університетах підросійської України інститутів казеннокоштних студентів, зростання рівня самоідентифікації та самоорганізованості студентства тощо. Будучи закладом, безумовно, потрібним для систематичної організації харчування значної кількості молоді, їдальня з часом перетворюється на одне із місць революційної діяльності студентства. Пропоновані страви, хоч часто й були доступні студентові, все ж не завжди відзначалися високою якістю й подеколи призводили до появи в молоді хронічних захворювань кишково-шлункового тракту. Тим не менш, альтернативні заклади харчування (паштетні, ресторани, приватні їдальні), через свою елітарність та дорожнечу, користувалися популярністю тільки серед заможного студентства. Для незаможної молоді студентська їдальня, по суті, залишалася безальтернативною формою не лише організації дешевого харчування, але й невід’ємною складовою повсякденності, свідченням цього є численні спогади студентів та студентська творчість.