ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ З УРАХУВАННЯМ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ В ІНДУСТРІЇ ПЕРЕКЛАДУ

У статті йдеться про актуальні тенденції перекладацької галузі, які відображаються на особливостях навчання майбутніх перекладачів, які мають бути конкурентоспроможними і готовими після навчання працювати в умовах сучасного ринку праці. Представлено особливості саме української індустрії перекладу з урахуванням сучасних процесів інтернаціоналізації, глобалізації та дигіталізації. Проаналізована зміна уявлення про перекладача у сучасному світі, його роль та еволюція компетентності перекладача у конфронтації з великим обсягом та різноманіттям текстів для перекладу в нових умовах цифровізації, зокрема при умові сформованості компетентності у використанні машинного перекладу та систем автоматизованого перекладу. Перекладач стає втіленням перекладацького проекту з багатозадачним функціоналом, направленим на декодування ментальної ідентичності відповідних націй шляхом перекладу. Розглянуто поняття «локалізації» у більш широкому контексті для перекладацької діяльності та проаналізовано роль локалізації у сучасній стратегії перекладу. У статті висвітлено концепт «невидимості перекладача» у руслі сучасних змін на ринку перекладацьких послуг. Також розглянуто та проаналізовано сучасні нові способи та види перекладу такі як, постредагування, аудіовізуальний переклад, зокрема субтитрування, транскреація, аудіодискрипція. Як результат, до компетентності перекладача відповідно варто додавати відповідні soft skills, які забезпечуватимуть йому можливість працювати у команді над перекладом як проектом і виконувати багато організаційних завдань пов’язаних з перекладацькою діяльність, крім самого процесу перекладу, уміння володіти сучасними перекладацькими інформаційними технологіями (машинний переклад, САТ) та уміння локалізувати переклад і застосовувати відповідні стратегії при виконанні нових видів перекладу у тому числі.