КАР'ЄРНЕ СТАНОВЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ: СУЧАСНІ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ І ІНСТРУМЕНТИ

У статті актуалізована проблема кар’єрного становлення здобувачів освіти, зважаючи на зміну умов надання освітніх послуг, нові виклики пов’язані з воєнним станом в Україні, руйнацію інфраструктури міст, суттєвими змінами на ринку праці. Окрім об’єктивних викликів у кар’єрному становленні особистості, виокремлено суб’єктивну проблему, таку як професійне вигорання молоді. Підкреслено, що в освітньому процесі зростає роль науково-обґрунтованого психолого-педагогічного інструментарію, який допоможе у свідомому, цілеспрямованому процесі планування кар’єри, що є психологічною базою для самореалізації особистості як суб’єкта професійної діяльності. Визначено мету дослідження: Висвітлення сутності профорієнтаційних технологій, спрямованих на реалізацію певної мети професійного самовизначення і кар’єрного становлення здобувачів освіти. Для реалізації мети статті, здійснено аналіз останніх досліджень з окресленої теми, розкрито сутність профорієнтаційних технологій. Визначено, що профорієнтаційна технологія постає як сукупність способів, прийомів, принципів і методів профорієнтації, що базуються на методичному арсеналі особистісно орієнтованого підходу, та відповідають таким вимогам як діалогічність, діяльнісно творчий характер, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку, представлення учню необхідного простору свободи, для прийняття самостійних рішень, творчості, вибору змісту і засобів у професійному самовизначенні і подальшому професійному становленні. Сутність такої технології в тому, що вона базується на рефлексивно-вольових механізмах особистості, яка самовизначається у професії. В статті висвітлено складову змісту профорієнтаційної технології – «Активізуючий профорієнтаційний метод допомоги у здійсненні профільного або професійного самовизначення», розроблений і апробований авторами статті. Зміст профорієнтаційного методу включає конкретну мету, зміст і очікуваний результат. Метод базується на особистісно-орієнтованій парадигмі і відповідає таким вимогам: діалогічність, наукова аргументованість, результативність, короткочасність.