{"title":"СТАНОВЛЕННЯ ВИЩОЇ ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ КИТАЮ ХХ СТ.","authors":"Олена Іонова, Чжиюн Пей","doi":"10.34142/2312-2471.2019.62.09","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена аналізу становлення вищої художньої освіти Китаю ХХ ст. Установлено, що на початку століття розвиток художньої освіти перебував під впливом Заходу шляхом активного залучення у китайську художню професійну освіту академічних практик Західної Європи, що привело до її європеїзації, започаткувавши тим самим новий етап в історії китайського живопису – реалістичний. Це стало початком експериментальних течій в цій галузі як, наприклад, об’єднання західного мистецтва з китайським. Встановлено, що початок ХХ ст. – середина ХХ ст. був періодом відкриття офіційних шкіл художньої освіти, що були відкриті за ініціативою громадян Китаю, а саме відкриттям низки художніх інститутів, таких як: Сучжоуській (1922 р.), потім, в Нансіне і Ханчжоу (1927 р). Зазначено, що, якщо продовж другої половини XIX ст. процес становлення та розвитку вищої художньої освіти Китаю проходив під впливом Заходу, період з середини до кінця ХХ століття пройшов під впливом російської реалістичної школи. Це визначило напрямки у розвитку сучасного китайського живопису, основні методичні установки у практиці художньої професійної освіти Китаю. Цей період можна віднести до періоду зовнішнього (або радянського) впливу, підтримки системи художньої освіти Нового Китаю. Визначено, що розпочаті в першій половині ХХ ст. експерименти китайським митцям вдалося продовжити вже у 1980-і роки, після Культурної революції. Успіхи сучасних живописців, без сумніву, базуються на успішних експериментах майстрів минулого століття, які не могли відбутися без доброчинних нововведень в галузі художньої освіти, значно збагативши китайське мистецтво ХХІ ст. На сучасному етапі (ХХІ ст.) система художньої вищої професійної освіти Китаю характеризується підтриманням вищими мистецькими школами загальної стратегії відкритої співпраці з іноземними закладами вищої освіти (ЗВО) у встановленні довгострокових відносин співпраці в галузі наукових досліджень, академічних обмінів, підготовки викладачів і навчання студентів (Китай і США, Китай і Південна Корея, Китай і Україна, Китай і Росія). Введеться плідна підготовка аспірантів.","PeriodicalId":306207,"journal":{"name":"Педагогіка та психологія","volume":"6 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2019-08-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"2","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Педагогіка та психологія","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.09","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Стаття присвячена аналізу становлення вищої художньої освіти Китаю ХХ ст. Установлено, що на початку століття розвиток художньої освіти перебував під впливом Заходу шляхом активного залучення у китайську художню професійну освіту академічних практик Західної Європи, що привело до її європеїзації, започаткувавши тим самим новий етап в історії китайського живопису – реалістичний. Це стало початком експериментальних течій в цій галузі як, наприклад, об’єднання західного мистецтва з китайським. Встановлено, що початок ХХ ст. – середина ХХ ст. був періодом відкриття офіційних шкіл художньої освіти, що були відкриті за ініціативою громадян Китаю, а саме відкриттям низки художніх інститутів, таких як: Сучжоуській (1922 р.), потім, в Нансіне і Ханчжоу (1927 р). Зазначено, що, якщо продовж другої половини XIX ст. процес становлення та розвитку вищої художньої освіти Китаю проходив під впливом Заходу, період з середини до кінця ХХ століття пройшов під впливом російської реалістичної школи. Це визначило напрямки у розвитку сучасного китайського живопису, основні методичні установки у практиці художньої професійної освіти Китаю. Цей період можна віднести до періоду зовнішнього (або радянського) впливу, підтримки системи художньої освіти Нового Китаю. Визначено, що розпочаті в першій половині ХХ ст. експерименти китайським митцям вдалося продовжити вже у 1980-і роки, після Культурної революції. Успіхи сучасних живописців, без сумніву, базуються на успішних експериментах майстрів минулого століття, які не могли відбутися без доброчинних нововведень в галузі художньої освіти, значно збагативши китайське мистецтво ХХІ ст. На сучасному етапі (ХХІ ст.) система художньої вищої професійної освіти Китаю характеризується підтриманням вищими мистецькими школами загальної стратегії відкритої співпраці з іноземними закладами вищої освіти (ЗВО) у встановленні довгострокових відносин співпраці в галузі наукових досліджень, академічних обмінів, підготовки викладачів і навчання студентів (Китай і США, Китай і Південна Корея, Китай і Україна, Китай і Росія). Введеться плідна підготовка аспірантів.