{"title":"МІЖНАРОДНИЙ ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС ЯК ЗАСІБ ДИПЛОМАТІЇ","authors":"Зелінська Ольга, Галазюк Наталія","doi":"10.36910/6775-2308-8559-2023-3-9","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В даній статті розглянуто питання сутності та значення міжнародних переговорів як засобу досягнення дипломатичних домовленостей. Ціллю написання статті є вивчення специфіки та врахування впливу культурних національних особливостей на хід переговорного процесу. \nВстановлено, що гостра необхідність вирішувати сучасні проблеми світової політики дипломатичними засобами внесла в переговорний процес цілий ряд суттєво нових моментів. Так в першу чергу, з збільшенням кількості глобальних проблем та їх актуальності на початку XXІ століття у світі в цілому зросло значення міжнародних переговорів як засобу вирішення міжнародних проблем дипломатичним шляяхом. Крім цього також збільшилася кількість переговорів, що ведуться у світі. Паралельно з розширенням проблематики міжнародних переговорів, до їх вирішення стала втягуватися велика кількість учасників, що можуть як безпосередньо брати участь у переговорах, так і виконувати функції експертів, перекладачів тощо. Все це є передумовою для формування системи міжнародних переговорів, орієнтовиних на спільний пошук консенсусного рішення та співробітництва. \nВ статті зазначено що дипломатія, являє собою систему невійськових практичних прийомів та методів, які застосовуються з врахуванням певних умов та специфіки розв’язуваних завдань. З поняттям «дипломатія» також пов’язують мистецтво ведення переговорного процесу з ціллю запобігання або вирішення конфліктних ситуацій, пошуку компромісів і консенсусних рішень, а також розвиток і поглиблення міжнародної співпраці. Варто наголосити, що дипломатія, за своєю природою, формує волю держави і намагається її донести, озвучити та узгодити з волею інших держав. \nЗ’ясовано, що кожен народ має свої звичаї, обряди, традиції, власну культуру, та характерні особливості державного і політичного устрою. Це може суттєво впливати на ведення переговорного процесу. Національний стиль відображає найпоширеніші практики ведення переговорів, які бувають прийнятними для всіх представників країни. Проте концептуальні розходження у різних стилях ведення переговорного процесу однозначно має бути враховано тими учасниками, які працюють на результат. \nРозглядаючи проблематику в українському контексті встановлено, що українська нація формувала свою ментальність дл90-х років ХХ століття під впливом різних культур, що внесло свої корективи в систему соціокультурних цінностей українського народу.","PeriodicalId":329365,"journal":{"name":"Економічний форум","volume":"178 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-09-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Економічний форум","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2023-3-9","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
МІЖНАРОДНИЙ ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС ЯК ЗАСІБ ДИПЛОМАТІЇ
В даній статті розглянуто питання сутності та значення міжнародних переговорів як засобу досягнення дипломатичних домовленостей. Ціллю написання статті є вивчення специфіки та врахування впливу культурних національних особливостей на хід переговорного процесу.
Встановлено, що гостра необхідність вирішувати сучасні проблеми світової політики дипломатичними засобами внесла в переговорний процес цілий ряд суттєво нових моментів. Так в першу чергу, з збільшенням кількості глобальних проблем та їх актуальності на початку XXІ століття у світі в цілому зросло значення міжнародних переговорів як засобу вирішення міжнародних проблем дипломатичним шляяхом. Крім цього також збільшилася кількість переговорів, що ведуться у світі. Паралельно з розширенням проблематики міжнародних переговорів, до їх вирішення стала втягуватися велика кількість учасників, що можуть як безпосередньо брати участь у переговорах, так і виконувати функції експертів, перекладачів тощо. Все це є передумовою для формування системи міжнародних переговорів, орієнтовиних на спільний пошук консенсусного рішення та співробітництва.
В статті зазначено що дипломатія, являє собою систему невійськових практичних прийомів та методів, які застосовуються з врахуванням певних умов та специфіки розв’язуваних завдань. З поняттям «дипломатія» також пов’язують мистецтво ведення переговорного процесу з ціллю запобігання або вирішення конфліктних ситуацій, пошуку компромісів і консенсусних рішень, а також розвиток і поглиблення міжнародної співпраці. Варто наголосити, що дипломатія, за своєю природою, формує волю держави і намагається її донести, озвучити та узгодити з волею інших держав.
З’ясовано, що кожен народ має свої звичаї, обряди, традиції, власну культуру, та характерні особливості державного і політичного устрою. Це може суттєво впливати на ведення переговорного процесу. Національний стиль відображає найпоширеніші практики ведення переговорів, які бувають прийнятними для всіх представників країни. Проте концептуальні розходження у різних стилях ведення переговорного процесу однозначно має бути враховано тими учасниками, які працюють на результат.
Розглядаючи проблематику в українському контексті встановлено, що українська нація формувала свою ментальність дл90-х років ХХ століття під впливом різних культур, що внесло свої корективи в систему соціокультурних цінностей українського народу.