Interactive learning technologies in institutions of higher education

Актуальність дослідження зумовлена тим, що при правильній організації самостійної роботи студент набуває навичок самоорганізації, самоконтролю, саморефлексії, стає активним самостійним суб’єктом навчальної діяльності та розвиває свої професійні компетенції. Мета статті – дослідити шляхи підвищення ефективності самостійної роботи студентів закладів вищої освіти. Вияснено, що специфіка організації самостійної роботи студентів залежить від структури, характеру і особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин на її вивчення, видів завдань для самостійного виконання, індивідуальних якостей студентів і умов навчально-професійної діяльності. Розглянуто основні форми самостійної роботи студентів у закладах вищої освіти, до яких, зокрема, належать: вивчення наукової літератури, конспектування, складання словників з окремих тем, картотеки літератури за змістом фахової діяльності, каталогу наукових видань, аналіз навчальної літератури, написання реферату, звіту про науково-дослідну роботу, дискусії, рольові ігри, робота в архіві, музеї, бібліографічному відділі бібліотеки. Обґрунтовано, що групове самостійне навчання є основою проблемного навчання, зміст якого полягає у створенні викладачем проблемних ситуацій та активізації самостійної діяльності студентів, спрямованої на вирішення цих ситуацій. Встановлено, у результаті проблемного навчання активізується самостійна пізнавальна діяльність студентів, що позитивно впливає на їх всебічний розвиток. З’ясовано, що викладач може створювати проблемні ситуації