{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОГО ПОПУЛІЗМУ В УГОРЩИНІ: ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ","authors":"Віра Дем’яненко, Тетяна Прядко","doi":"10.31470/2786-6327/2022/2/126-132","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":" \nУ статті розглядається феномен правого популізму у сучасній Угорщині. Об’єктом дослідження виступає науковий дискурс, який стосується аналізу прояву популізму як тренду нинішньої політики у демократичних країнах. \nМетою дослідження став аналіз політичних і соціальних чинників формування правого популізму в Угорщині як ідеології і практики правлячої політичної еліти. \nДіалектичний принцип наукового пізнання дозволиввиявити суперечливість природи політико-культурного розвитку в умовах демократичної модернізації посткомуністичного суспільства в Угорщині, дослідитифеномен угорського популізму в його соціальних та політичнихвзаємозалежностях. Зокрема, констатовано, що: неефективна політика лівих посткомуністичних сил створила умови для актуалізації правого популізму, а їх відхід на політичний маргінес розширив спектр популістської політики до центру; агресивна, у тому числі антисемітська, риторика радикальних правих, дозволила партії В. Орбана широко використовувати націоналістичні, антиглобалістські, євроскептичні, антиміграційні лозунги. За допомогою порівняльно-аналітичного методу вдалося з’ясувати особливості формування політичної риторики і політичної практики угорської правопопулістської партії Фідес і її лідера В. Орбана. Як і в усіх посткомуністичних країнах, в Угорщині процес переходу до ринкової економіки викликав розчарування населенняв очікуваннях від демократії через зростання матеріальних проблем. Але, на відміну від сусідніх країн, угорське суспільство проявляло і проявляє більшу схильність до автократії. \nУ статті досліджуються питання чи можливо розглядати режим деліберальної демократії, який став результатом реалізації правопопулістської політики одним із варіантів переходу посткомуністичного суспільства до ліберальної демократії. Зроблено висновок, що допоки в Угорщині рівень свободи набагато вищий, ніж за класичної диктатури, немає відкритого насильства і репресій, є вибори, зберігаються шанси на перемогу опозиції і перспектива зміни влади та побудови справжньої демократії.","PeriodicalId":178717,"journal":{"name":"Scientia et societus","volume":"258 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-11-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Scientia et societus","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2786-6327/2022/2/126-132","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОГО ПОПУЛІЗМУ В УГОРЩИНІ: ПОЛІТИЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ
У статті розглядається феномен правого популізму у сучасній Угорщині. Об’єктом дослідження виступає науковий дискурс, який стосується аналізу прояву популізму як тренду нинішньої політики у демократичних країнах.
Метою дослідження став аналіз політичних і соціальних чинників формування правого популізму в Угорщині як ідеології і практики правлячої політичної еліти.
Діалектичний принцип наукового пізнання дозволиввиявити суперечливість природи політико-культурного розвитку в умовах демократичної модернізації посткомуністичного суспільства в Угорщині, дослідитифеномен угорського популізму в його соціальних та політичнихвзаємозалежностях. Зокрема, констатовано, що: неефективна політика лівих посткомуністичних сил створила умови для актуалізації правого популізму, а їх відхід на політичний маргінес розширив спектр популістської політики до центру; агресивна, у тому числі антисемітська, риторика радикальних правих, дозволила партії В. Орбана широко використовувати націоналістичні, антиглобалістські, євроскептичні, антиміграційні лозунги. За допомогою порівняльно-аналітичного методу вдалося з’ясувати особливості формування політичної риторики і політичної практики угорської правопопулістської партії Фідес і її лідера В. Орбана. Як і в усіх посткомуністичних країнах, в Угорщині процес переходу до ринкової економіки викликав розчарування населенняв очікуваннях від демократії через зростання матеріальних проблем. Але, на відміну від сусідніх країн, угорське суспільство проявляло і проявляє більшу схильність до автократії.
У статті досліджуються питання чи можливо розглядати режим деліберальної демократії, який став результатом реалізації правопопулістської політики одним із варіантів переходу посткомуністичного суспільства до ліберальної демократії. Зроблено висновок, що допоки в Угорщині рівень свободи набагато вищий, ніж за класичної диктатури, немає відкритого насильства і репресій, є вибори, зберігаються шанси на перемогу опозиції і перспектива зміни влади та побудови справжньої демократії.