{"title":"Інтернет-тролінг як інструмент інформаційної війни","authors":"Оксана Запорожець","doi":"10.26693/ahpsxxi2023.06.066","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена технології інтернет-тролінгу у контексті інформаційного протиборства. Актуальність теми дослідження зумовлена масштабністю використання акторами міжнародних відносин мережі Інтернет для маніпулювання громадською думкою на державному і міжнародному рівнях. Одним з сучасних трендів інформаційного протиборства є використання державами «фабрик тролів» для проведення пропагандистських і дезінформаційних кампаній, з метою досягнення певних політичних цілей. \nУ статті проаналізовано діяльність російської «фабрики тролів» під час президентських виборів у США 2016 і 2020 років. Метою статті є визначення особливостей інтернет-тролінгу як інструменту інформаційного протиборства. Показано, що дієвість інтернет-тролінга як технології інформаційно-психологічного впливу зумовлена такими його характеристиками, як маскування (мімікрія під місцевих жителів або громадські організації), таргетинг (вплив на конкретні цільові аудиторії та експлуатація їхніх вразливостей), провокативність (поширення повідомлень про актуальні і резонансні суспільні проблеми), гнучкість (зміна моделі поведінки і тактик залежно від ситуації та специфіки цільових аудиторій), багатопрофільність (ініціювання дискусій на різноманітні теми), дифузний характер впливу (децентралізоване поширення повідомлень нібито з різних, не пов’язаних між собою джерел), багатоканальність тощо. Маскування, таргетинг, провокативність повідомлень, децентралізоване поширення інформації дає змогу тролям привернути увагу інтернет-користувачів до їхнього контенту, здобути довіру цільових аудиторій та непомітно перетворити їх на провідників потрібних ідей. Інтернет-тролінг можна порівняти з диверсійними діями ворожої країни, які у певний момент часу набувають підтримки всередині країни-об’єкта впливу, і громадяни, не усвідомлюючи цього, починають підривати власне суспільство зсередини.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"7 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2023.06.066","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Інтернет-тролінг як інструмент інформаційної війни
Стаття присвячена технології інтернет-тролінгу у контексті інформаційного протиборства. Актуальність теми дослідження зумовлена масштабністю використання акторами міжнародних відносин мережі Інтернет для маніпулювання громадською думкою на державному і міжнародному рівнях. Одним з сучасних трендів інформаційного протиборства є використання державами «фабрик тролів» для проведення пропагандистських і дезінформаційних кампаній, з метою досягнення певних політичних цілей.
У статті проаналізовано діяльність російської «фабрики тролів» під час президентських виборів у США 2016 і 2020 років. Метою статті є визначення особливостей інтернет-тролінгу як інструменту інформаційного протиборства. Показано, що дієвість інтернет-тролінга як технології інформаційно-психологічного впливу зумовлена такими його характеристиками, як маскування (мімікрія під місцевих жителів або громадські організації), таргетинг (вплив на конкретні цільові аудиторії та експлуатація їхніх вразливостей), провокативність (поширення повідомлень про актуальні і резонансні суспільні проблеми), гнучкість (зміна моделі поведінки і тактик залежно від ситуації та специфіки цільових аудиторій), багатопрофільність (ініціювання дискусій на різноманітні теми), дифузний характер впливу (децентралізоване поширення повідомлень нібито з різних, не пов’язаних між собою джерел), багатоканальність тощо. Маскування, таргетинг, провокативність повідомлень, децентралізоване поширення інформації дає змогу тролям привернути увагу інтернет-користувачів до їхнього контенту, здобути довіру цільових аудиторій та непомітно перетворити їх на провідників потрібних ідей. Інтернет-тролінг можна порівняти з диверсійними діями ворожої країни, які у певний момент часу набувають підтримки всередині країни-об’єкта впливу, і громадяни, не усвідомлюючи цього, починають підривати власне суспільство зсередини.