Retrospective analysis of the problem of formation of business qualities of personality

У статті розглядаються основні теоретичні підходи щодо формування ділових якостей особистості. Проведено ретроспективний аналіз науково-педагогічних ідей з цього питання. У дослідженні визначено, що система освіти, зорієнтована на підготовку конкурентоспроможної особистості студента, потрібна на ринку праці. Ринок же, як відомо, пред’являє свої вимоги до працівника. Одна з нових вимог – розвиток якостей ділової людини. Наявність у молоді саме ділових якостей дозволить зайняти своє місце в соціальній структурі суспільства, задовольнити свої домагання, потреби в професійній самореалізації. Наголошено, що проблема формування ділових якостей особистості має великий інтерес для сучасних зарубіжних дослідників і постає одним із ключових напрямків філософської та педагогічної теорії. Ретроспективний аналіз дозволив простежити проблему загального формування якостей особистості, генезис ідей з формування ділових якостей, необхідних у професійній діяльності, значення трудової діяльності щодо підготовки молодого покоління для подальшого життя, починаючи від епохи античної філософії. Аналіз розвитку української філософії дав підставу стверджувати, що у концепціях українських філософів розглядалися якості особистості в трудовій діяльності, підкреслювалися ті, що необхідні в подальшому житті, хоча вони не називали їх діловими. Вивчення педагогічної літератури з теми дослідження показало, що звернення до проблеми формування в учнів ділових якостей є необхідним для подальшої успішної професійної діяльності. Цьому передував тривалий процес еволюції системи педагогічних поглядів. До 20-30-х років XX століття відомими педагогами велися окремі дослідження з вивчення складових розглянутого нами явища. Сучасні вчені досліджують ділові якості особистості, підкреслюють важливість формування цих якостей для успішної професійної діяльності. У статті визначено, що звернення до історії питання про вивчення ділових якостей особистості показало складність і багатоаспектність проблеми та дало змогу прослідкувати динаміку розвитку думки науковців у досліджуваній проблемі.