{"title":"ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ПРОГРАМ З ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНИХ СУПУТНИКІВ ЗЕМЛІ ВІЙСЬКОВО-РОЗВІДУВАЛЬНОГО ТА ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (1950-ті – початок 1990-х років)","authors":"Л.В. Казанцева, Сергій Салата","doi":"10.33099/2707-1383-2022-45-3-104-127","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті на основі вивчення спеціальної іноземної та вітчизняної наукової літератури здійснено аналіз перших, розсекречених на сьогодні, науково-технічних проектів із конструювання й застосуванням штучних супутників Землі військового, розвідувального й багатоцільового спрямування. Доведено, що більшість розробок з цієї тематики велось паралельно і отримані спостережні результати мали подвійне значення: науково-дослідне та військово-прикладне. Досліджено зміст провідних зарубіжних та вітчизняних програм розвитку використання штучних супутників з розвідувальною метою, а також їх застосування задля дослідження фізики атмосфери, геофізики, геліофізики та астрофізики, інших важливих проблем вивчення космічного простору. \nАвторами розкрито внесок у вивчення космосу Станції візуально-оптичних спостережень штучних супутників Землі № 1023 Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (Станція № 1023), основними завданнями якої було визначення небесних координат супутника під час його прольоту в області видимості станції та реєстрація моментів знаходження супутника в основних точках видимого шляху відносно зірок. Зокрема, висвітлено зміст програми Станції № 1023 –“Космос” зі спостереження за всіма супутниками, запуск яких був відомий на той час, невідомими орбітальними об’єктами, серед яких виявлялись супутники-шпигуни та інші військові супутники.","PeriodicalId":363594,"journal":{"name":"Воєнно-історичний вісник","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-27","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Воєнно-історичний вісник","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33099/2707-1383-2022-45-3-104-127","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ПРОГРАМ З ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНИХ СУПУТНИКІВ ЗЕМЛІ ВІЙСЬКОВО-РОЗВІДУВАЛЬНОГО ТА ПОДВІЙНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ (1950-ті – початок 1990-х років)
У статті на основі вивчення спеціальної іноземної та вітчизняної наукової літератури здійснено аналіз перших, розсекречених на сьогодні, науково-технічних проектів із конструювання й застосуванням штучних супутників Землі військового, розвідувального й багатоцільового спрямування. Доведено, що більшість розробок з цієї тематики велось паралельно і отримані спостережні результати мали подвійне значення: науково-дослідне та військово-прикладне. Досліджено зміст провідних зарубіжних та вітчизняних програм розвитку використання штучних супутників з розвідувальною метою, а також їх застосування задля дослідження фізики атмосфери, геофізики, геліофізики та астрофізики, інших важливих проблем вивчення космічного простору.
Авторами розкрито внесок у вивчення космосу Станції візуально-оптичних спостережень штучних супутників Землі № 1023 Астрономічної обсерваторії Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (Станція № 1023), основними завданнями якої було визначення небесних координат супутника під час його прольоту в області видимості станції та реєстрація моментів знаходження супутника в основних точках видимого шляху відносно зірок. Зокрема, висвітлено зміст програми Станції № 1023 –“Космос” зі спостереження за всіма супутниками, запуск яких був відомий на той час, невідомими орбітальними об’єктами, серед яких виявлялись супутники-шпигуни та інші військові супутники.