{"title":"ВІДМІННОСТІ В СТРАТЕГІЯХ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У ХВОРИХ НА СОМАТОФОРМНИЙ ТА ТРИВОЖНО-ФОБІЧНИЙ РОЗЛАДИ З ЯВИЩАМИ ЗНИЖЕННЯ КРИТИЧНОСТІ","authors":"Микола Хоміцький, Максим Кондратенко","doi":"10.37321/ujmh.2023.1-07","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета роботи – шляхом вивчення рівня тривоги, депресії, алекситимії та профілю копінг-стратегій, дослідити патопсихологічні особливості та відмінності в характері порушень критики до свого психічного стану у хворих на тривожно-фобічні та соматоформні розлади. \nМатеріали і методи – клініко-психопатологічний, психодіагностичні методики: Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS, Торонтська шкала алекситимії – TAS-20, Копінг-тест Лазаруса – LCS, Статистичний за критеріями Манна-Уітні та Спірмена. Обстежено 102 пацієнти КНП «Запорізький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Група дослідження 1 (ГД1) – 48 пацієнтів з тривожно-фобічними розладами (F40 за МКХ-10), група дослідження 2 (ГД2) – 54 пацієнти з соматоформними розладами (F45). \nРезультати. В ГД1 за шкалою HADS рівень тривоги був 11,79±3,07, депресії – 5,48±1,76. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 34,69±10,69. В ГД2 за шкалою HADS рівень тривоги був 6,41±1,74, депресії – 8,07±1,98. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 47,54±5,20. В ГД1 рівень депресії не мав значущих кореляцій з іншими показниками. Рівень тривоги мав позитивну кореляцію з субшкалою TAS-20 «Екстернальне мислення» та копінг-стратегіями «Позитивна переоцінка», «Втеча-уникнення», «Дистанціювання» (p<0,01). В ГД2 рівень тривоги не мав значущих кореляцій, а рівень депресії мав негативний зв’язок з віком та копінг-стратегією «Позитивна переоцінка» (p<0,01). Чіткі позитивні кореляції між субшкалами алекситимії виявлено тільки в ГД1. За профілем копінг-стратегій: в ГД1 переважають копінг-стратегії «Пошук соцпідтримки» (75%), «Самоконтроль» (60,71%), «Дистанціювання» (36,57%). В ГД2 переважають «Дистанціювання» (62,14%), «Позитивна переоцінка» (53,17%), «Конфронтаційний копінг» (39,71%). \nВисновки. В ГД1 тривога переважала над депресією, алекситимія не відіграє значну роль в усвідомленні власного психічного стану, а копінг-профіль свідчить про схильність до психологічного дистанціювання та перекладання відповідальності за власне психічне здоров’я на інших. В ГД2 депресія переважала над тривогою, рівень алекситимії був вище, а разом з переважанням емоційного копінгу та характером кореляцій, це свідчить про значення алекситимії в порушенні критики до власного стану.","PeriodicalId":204320,"journal":{"name":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","volume":"9 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Men’s Health, Gender and Psychosomatic Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.37321/ujmh.2023.1-07","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ВІДМІННОСТІ В СТРАТЕГІЯХ ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ У ХВОРИХ НА СОМАТОФОРМНИЙ ТА ТРИВОЖНО-ФОБІЧНИЙ РОЗЛАДИ З ЯВИЩАМИ ЗНИЖЕННЯ КРИТИЧНОСТІ
Мета роботи – шляхом вивчення рівня тривоги, депресії, алекситимії та профілю копінг-стратегій, дослідити патопсихологічні особливості та відмінності в характері порушень критики до свого психічного стану у хворих на тривожно-фобічні та соматоформні розлади.
Матеріали і методи – клініко-психопатологічний, психодіагностичні методики: Госпітальна шкала тривоги та депресії – HADS, Торонтська шкала алекситимії – TAS-20, Копінг-тест Лазаруса – LCS, Статистичний за критеріями Манна-Уітні та Спірмена. Обстежено 102 пацієнти КНП «Запорізький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР. Група дослідження 1 (ГД1) – 48 пацієнтів з тривожно-фобічними розладами (F40 за МКХ-10), група дослідження 2 (ГД2) – 54 пацієнти з соматоформними розладами (F45).
Результати. В ГД1 за шкалою HADS рівень тривоги був 11,79±3,07, депресії – 5,48±1,76. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 34,69±10,69. В ГД2 за шкалою HADS рівень тривоги був 6,41±1,74, депресії – 8,07±1,98. За шкалою TAS-20 рівень алекситимії був 47,54±5,20. В ГД1 рівень депресії не мав значущих кореляцій з іншими показниками. Рівень тривоги мав позитивну кореляцію з субшкалою TAS-20 «Екстернальне мислення» та копінг-стратегіями «Позитивна переоцінка», «Втеча-уникнення», «Дистанціювання» (p<0,01). В ГД2 рівень тривоги не мав значущих кореляцій, а рівень депресії мав негативний зв’язок з віком та копінг-стратегією «Позитивна переоцінка» (p<0,01). Чіткі позитивні кореляції між субшкалами алекситимії виявлено тільки в ГД1. За профілем копінг-стратегій: в ГД1 переважають копінг-стратегії «Пошук соцпідтримки» (75%), «Самоконтроль» (60,71%), «Дистанціювання» (36,57%). В ГД2 переважають «Дистанціювання» (62,14%), «Позитивна переоцінка» (53,17%), «Конфронтаційний копінг» (39,71%).
Висновки. В ГД1 тривога переважала над депресією, алекситимія не відіграє значну роль в усвідомленні власного психічного стану, а копінг-профіль свідчить про схильність до психологічного дистанціювання та перекладання відповідальності за власне психічне здоров’я на інших. В ГД2 депресія переважала над тривогою, рівень алекситимії був вище, а разом з переважанням емоційного копінгу та характером кореляцій, це свідчить про значення алекситимії в порушенні критики до власного стану.