КЛІНІКО-ПСИХОАНАМНЕСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИССОМНІЧНИХ ПРОЯВІВ У ДІЮЧИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Мета. Виявити клініко-анамнестичні особливості диссомнічного синдрому у військовослужбовців Збройних Сил України.Матеріали та методи. На базах Військового госпіталю 3309 (м. Запоріжжя) та КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР було проведено проспективне клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне та статистичне дослідження 64 діючих військовослужбовців – група дослідження (ГД), та 40 пацієнтів відділення прикордонних станів з порушеннями сну – група контролю (ГК).Результати та їх обговорення. В ході проведення порівняльного аналізу груп дослідження було виявлено, що для ГД була більш характерна: супутня соматична патологія, що не пов’язана із диссомнічним синдромом, частота виявлення даного фактору у цій групі досягала 39,1% (25 осіб), у той час коли у ГК вона не перевищувала 28% (11 осіб); відсутність супутньої психічної патології (2 особи (3,1%) у ГД проти 34 осіб (85%) у ГК); наявність супутньої неврологічної патології – 25 осіб (39,1%) ГД проти 8 осіб (20%) ГК; менша тривалість порушень сну – лише 5 осіб (7,8%) ГД повідомили, що страждають на проблеми зі сном більше 5 років, проти 21 особи (52,5%) ГК.Для осіб ГК були більш характерні: обтяженість спадковості психічними розладами – про психічні порушення різного регістру у близьких родичів частіше повідомляли особи ГК – 12 осіб (30%) проти 5 осіб (7,8%) ГД; сезонність в інтенсивності вираженості диссомнічних проявів – 26 осіб (65%) повідомили, що порушення сну погіршуються в осінньо-зимовий період, подібні коливання симптоматики відзначали лише 3 особи (4,7%) ГД.Висновки. До особливостей диссомнічного синдрому у діючих військовослужбовців можна віднести його ізольованість (він повністю вичерпує клінічну картину та виникає на фоні невротичної патології субклінічного рівня вираженості) та не схильність до сезонності (його інтенсивність не змінюється в залежності від пори року), а його розвиток у зазначеного контингенту не пов’язаний із особливостями соціально-побутових умов, сімейного статусу, рівню освіти чи тривалістю виробничого досвіду.