THEORETICAL ASPECTS OF THE STUDY OF THE SEDIMENTARY STRATA BEDDING

Шарувата будова осадових товщ є найбільш помітною і поширеною літологічною властивістю. В узагальнюючій геологічній літературі часто трапляється лише констатація її наявності і глобальності розповсюдження, але відсутнє будь‐яке пояснення її виникнення або ж воно істотно відрізняється. При аналізі попередніх досліджень з’ясовано, що в її утворенні задіяна велика кількість чинників. Показано, що такі фізичні чинники, як сила тяжіння і динаміка середовища перенесення осаду, мають більш глобальний характер і проявляються в усіх обстановках седиментації, на відміну від решти геологічних чинників. Вони також відіграють значну роль в утворенні шаруватості, як і взагалі седиментогенезу, але мають підпорядковане значення і проявляються не завжди. При вивченні літогенезу спостерігається певна неузгодженість, коли при описі седиментогенезу використовуються переважно загальногеологічні чинники, а діагенезу і катагенезу — тільки фізичні та хімічні. Ще однією неузгодженістю є те, що при теоретичних і практичних геологічних дослідженнях значно більше уваги приділяється кількісному вивченню потужностей осадів, а не площ їх поширення. Поза увагою залишається вивчення залежностей між цими геометричними величинами, що кількісно характеризують осадовий шар. Показано, що такі залежності присутні, щонайменше, в осадовій товщі, яка покриває північну частину Українського щита. Вивчення таких залежностей на всіляких територіях може сприяти кількісній оцінці чинників впливу на седиментогенез, а також мати істотне практичне значення. Ключові слова: осадовий шар; шаруватість; сила тяжіння; динаміка середовища; седиментогенез.