引用次数: 2
摘要
文章专门研究了乌克兰工作时间法律规定的发展和形成阶段。作者确定了 7 个形成和发展阶段： 十九世纪初--1861 年（从基于习惯法的第一批法律到俄罗斯帝国废除农奴制）；1861-1917 年（从废除农奴制到工厂立法的形成）；1917-1940 年（从十月革命后布尔什维克上台到第二次世界大战期间实行连续生产）；1940-1956 年（从实行连续生产到取消连续生产和废除擅自放弃工作的司法责任）；1956-1971 年（从取消连续生产到通过《乌克兰苏维埃社会主义共和国劳动法》）；1971-1991 年（从通过《乌克兰苏维埃社会主义共和国劳动法》到宣布乌克兰独立）；1991 年至今（从宣布乌克兰独立至今）。 作者分析了每个时期工作时间的法律规定。作者发现，最早规范劳动关系的法规包括 1835 年 5 月 24 日的《关于工厂企业主与就业工人之间关系的条例》，根据该条例，雇主有义务发布内部劳动规章，并张贴在工作间或工厂办公室的墙上。然而，1897 年 6 月 2 日颁布的 "关于工厂和采矿业企业工作时间的长短和分配 "法首次规定了最长工作时间，成年人每天不超过 11.5 小时，每周不超过 70 小时，16 岁以下者每天不超过 6 小时，周日休息一天。经确定，从 1940 年到 1956 年，该法令适用于苏联全境，实行每天 8 小时工作制和每周 7 天工作制，并禁止工人和雇员擅自离开企业和机构。结论是，乌克兰工作时间法律规定发展的最重要阶段是 1971 年 12 月 10 日通过的《劳动法》，该法在乌克兰仍然有效。现阶段，正在积极起草新的《乌克兰劳动法》，其条款将适应现代工作条件。本文章由计算机程序翻译，如有差异，请以英文原文为准。
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ В УКРАЇНІ
Стаття присвячена дослідженню етапів розвитку й становлення правового регулювання робочого часу в Україні. Автор виділяє 7 етапів становлення та розвитку:
початок XIX століття - 1861 рік (із першої збірки законів на основі звичаєвого права до скасування кріпацтва в Російській імперії);
1861-1917 роки (зі скасування кріпацтва до формування фабричного законодавства);
1917-1940 роки (з приходу до влади більшовиків після Жовтневої революції до введення безперервного виробництва під час Другої Світової війни);
1940-1956 роки (з введення безперервного виробництва до його скасування та скасування судової відповідальності за самовільне залишення роботи);
1956-1971 роки (зі скасування безперервного виробництва до прийняття Кодексу Законів про працю УРСР);
1971-1991 роки (з прийняття Кодексу Законів про працю УРСР до проголошення Незалежності України);
1991 рік - сьогодення (з проголошення Незалежності України до сучасності).
Проаналізовано правове регулювання робочого часу протягом кожного періоду.
З’ясовано, що до перших нормативних актів, що регулювали трудові відносини, належить Положення від 24 травня 1835 року «Про відносини між господарями фабричних закладів і робочими людьми, які поступають на роботи за найманням», за яким роботодавець зобов’язувався видавати правила внутрішнього трудового розпорядку, котрі були розміщені на стінах робочих кімнат або контори фабрики. Проте максимальна тривалість робочого часу була вперше встановлена Законом від 2 червня 1897 року «Про тривалість і розподіл робочого часу в закладах фабрично-заводської та гірничої промисловості», яка не повинна була перевищувати 11,5 годин на день і 70 годин на тиждень для повнолітніх і 6 годин на день для осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, з вихідним днем у неділю. Визначено, що з 1940 до 1956 року Наказом, який поширювався на всю територію СРСР, був введений восьмигодинний робочий день і семиденний робочий тиждень із забороною самовільного залишення робітниками й службовцями підприємств та установ.
Зроблено висновок, що найвизначнішим етапом розвитку правового регулювання робочого часу в Україні стало прийняття Кодексу законів про працю 10 грудня 1971 року, який діє на території України дотепер. На сучасному етапі проводиться активна робота над проєктом нового Трудового Кодексу України, положення якого адаптовані до сучасних умов праці.
求助全文
通过发布文献求助，成功后即可免费获取论文全文。
去求助
求助内容：
应助结果提醒方式：
京公网安备 11010802042870号
