{"title":"Деякі аспекти формування особливостей управлінської культури у Ромів: на прикладі Закарпатської області України","authors":"П. В. Габрин, М. Ю. Токар","doi":"10.36930/507201","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розглянуто актуальність проблеми аналізу формування особливостей управлінської культури у такої етноспільноти, як роми, що пов'язано з активізацією їхнього громадського життя за умов децентралізації, зростанням їх суспільної культури, потребою подальшої інтеграції до українського суспільства, їх участю в захисті української державності в лавах ЗСУ тощо. Доведено, що в умовах розвитку публічного управління в напрямку його європеїзації та пропаганди організаційно-управлінських цінностей демократії, зазначена проблема є актуалізованою ще й із погляду можливостей поглибленої інтеграції цієї етнічної групи до українського суспільства. Визначено, що покращення умов освітньо-культурного й соціального розвитку ромів у ХХІ ст. в Україні, попри особливості способу життя і проблеми їхньої соціальної адаптації, дають змогу говорити і про зацікавленість ромів (хоч і не масову, але ж наявну) у підвищенні організаційно-управлінської культури, формуванні стійких організаційних традицій, що вписуються в розвиток публічно-управлінських відносин в Україні. Прогнозовано, що в територіальних громадах, де компактно проживають роми, факт їхньої самоорганізації та залучення до вирішення справ і проблем місцевого значення має перспективи зростати. Передбачено, що потенціал формування сталих особливостей управлінської культури у ромів, їх участь у суспільно корисних справах, позитивно впливатиме на загальний стан розвитку територіальних громад. Запропоновано в перспективних дослідженнях звернути особливу увагу на мотиваційних складових представників ромських лідерів як організаторів співпраці громад і неурядових організацій з органами публічної влади. Також висловлено думку про доцільність застосування механізмів та інструментів організаційно-управлінських інновацій для активного залучення ромського населення до суспільно корисної праці у сфері публічних послуг.","PeriodicalId":405545,"journal":{"name":"Efficiency of public administration","volume":"19 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-01-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Efficiency of public administration","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/507201","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Деякі аспекти формування особливостей управлінської культури у Ромів: на прикладі Закарпатської області України
Розглянуто актуальність проблеми аналізу формування особливостей управлінської культури у такої етноспільноти, як роми, що пов'язано з активізацією їхнього громадського життя за умов децентралізації, зростанням їх суспільної культури, потребою подальшої інтеграції до українського суспільства, їх участю в захисті української державності в лавах ЗСУ тощо. Доведено, що в умовах розвитку публічного управління в напрямку його європеїзації та пропаганди організаційно-управлінських цінностей демократії, зазначена проблема є актуалізованою ще й із погляду можливостей поглибленої інтеграції цієї етнічної групи до українського суспільства. Визначено, що покращення умов освітньо-культурного й соціального розвитку ромів у ХХІ ст. в Україні, попри особливості способу життя і проблеми їхньої соціальної адаптації, дають змогу говорити і про зацікавленість ромів (хоч і не масову, але ж наявну) у підвищенні організаційно-управлінської культури, формуванні стійких організаційних традицій, що вписуються в розвиток публічно-управлінських відносин в Україні. Прогнозовано, що в територіальних громадах, де компактно проживають роми, факт їхньої самоорганізації та залучення до вирішення справ і проблем місцевого значення має перспективи зростати. Передбачено, що потенціал формування сталих особливостей управлінської культури у ромів, їх участь у суспільно корисних справах, позитивно впливатиме на загальний стан розвитку територіальних громад. Запропоновано в перспективних дослідженнях звернути особливу увагу на мотиваційних складових представників ромських лідерів як організаторів співпраці громад і неурядових організацій з органами публічної влади. Також висловлено думку про доцільність застосування механізмів та інструментів організаційно-управлінських інновацій для активного залучення ромського населення до суспільно корисної праці у сфері публічних послуг.