{"title":"录取通知书:1922-1923年玛丽娜·兹兹塔耶夫歌词中的语法吸引力","authors":"Е. А. Скоробогатова","doi":"10.34142/DOI.ORG/10.34142/2312-1572.2020.01.71.01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Граматична атракція розглянута як типологійна характеристика поетичного ідіостилю Марини Цвєтаєвої. Мета статті – дослідити, як різні типи граматичної атракції використовуються Цвєтаєвою у період 1922-1923 років, для якого вони є актуальними. Теоретичним підґрунтям праці слугує вчення про граматичну атракцію О.О. Потебні. Атракцією форм називаємо уподібнення граматичних форм на дериваційному, морфологічному й синтаксичному рівнях тексту. В дослідженні розрізняються випадки невимушеної атракції діахронічного типу й приклади використання атракції як поетичного прийому, орієнтованого на збільшення виразності й фасцинативності віршового тексту. Розглянуті зразки другого типу, що притаманні ліриці поета. Проаналізована роль граматичної семантики одиниць, що були уподібнені, у формуванні поетичних смислів та їхня участь у композиційній будові поезій. Дослідження дало змогу зробити низку узагальнень. У ліриці Марини Цвєтаєвої 1922-1923 років активно використовується граматична атракція різного ґатунку: дериваційна, морфологічна, синтаксична. У більшості випадків на звуковому рівні вона підтримана паронімічною атракцією. У багатьох поетичних фрагментах атракція різних типів поєднується. Поєднання прийомів уподібнення одиниць різних стратумів й актуалізація прийому призводить до створення поезій, композиція, смисловий та звуковий ритм яких побудовані на атракції форм, значень і смислів. Перспектива дослідження полягає у вивченні формування художньої традиції використання граматичної атракції у російськомовній поезії як версифікаційного прийому, що збільшує багатозначність, ритмічність й фасцинативність поетичного тексту.","PeriodicalId":149218,"journal":{"name":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2020-08-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"УТВЕРЖДЕНИЕ ПРИЕМА: ГРАММАТИЧЕСКАЯ АТТРАКЦИЯ В ЛИРИКЕ МАРИНЫ ЦВЕТАЕВОЙ 1922-1923 ГОДОВ\",\"authors\":\"Е. А. Скоробогатова\",\"doi\":\"10.34142/DOI.ORG/10.34142/2312-1572.2020.01.71.01\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Граматична атракція розглянута як типологійна характеристика поетичного ідіостилю Марини Цвєтаєвої. Мета статті – дослідити, як різні типи граматичної атракції використовуються Цвєтаєвою у період 1922-1923 років, для якого вони є актуальними. Теоретичним підґрунтям праці слугує вчення про граматичну атракцію О.О. Потебні. Атракцією форм називаємо уподібнення граматичних форм на дериваційному, морфологічному й синтаксичному рівнях тексту. В дослідженні розрізняються випадки невимушеної атракції діахронічного типу й приклади використання атракції як поетичного прийому, орієнтованого на збільшення виразності й фасцинативності віршового тексту. Розглянуті зразки другого типу, що притаманні ліриці поета. Проаналізована роль граматичної семантики одиниць, що були уподібнені, у формуванні поетичних смислів та їхня участь у композиційній будові поезій. Дослідження дало змогу зробити низку узагальнень. У ліриці Марини Цвєтаєвої 1922-1923 років активно використовується граматична атракція різного ґатунку: дериваційна, морфологічна, синтаксична. У більшості випадків на звуковому рівні вона підтримана паронімічною атракцією. У багатьох поетичних фрагментах атракція різних типів поєднується. Поєднання прийомів уподібнення одиниць різних стратумів й актуалізація прийому призводить до створення поезій, композиція, смисловий та звуковий ритм яких побудовані на атракції форм, значень і смислів. Перспектива дослідження полягає у вивченні формування художньої традиції використання граматичної атракції у російськомовній поезії як версифікаційного прийому, що збільшує багатозначність, ритмічність й фасцинативність поетичного тексту.\",\"PeriodicalId\":149218,\"journal\":{\"name\":\"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды\",\"volume\":\"1 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2020-08-03\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.34142/DOI.ORG/10.34142/2312-1572.2020.01.71.01\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34142/DOI.ORG/10.34142/2312-1572.2020.01.71.01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
УТВЕРЖДЕНИЕ ПРИЕМА: ГРАММАТИЧЕСКАЯ АТТРАКЦИЯ В ЛИРИКЕ МАРИНЫ ЦВЕТАЕВОЙ 1922-1923 ГОДОВ
Граматична атракція розглянута як типологійна характеристика поетичного ідіостилю Марини Цвєтаєвої. Мета статті – дослідити, як різні типи граматичної атракції використовуються Цвєтаєвою у період 1922-1923 років, для якого вони є актуальними. Теоретичним підґрунтям праці слугує вчення про граматичну атракцію О.О. Потебні. Атракцією форм називаємо уподібнення граматичних форм на дериваційному, морфологічному й синтаксичному рівнях тексту. В дослідженні розрізняються випадки невимушеної атракції діахронічного типу й приклади використання атракції як поетичного прийому, орієнтованого на збільшення виразності й фасцинативності віршового тексту. Розглянуті зразки другого типу, що притаманні ліриці поета. Проаналізована роль граматичної семантики одиниць, що були уподібнені, у формуванні поетичних смислів та їхня участь у композиційній будові поезій. Дослідження дало змогу зробити низку узагальнень. У ліриці Марини Цвєтаєвої 1922-1923 років активно використовується граматична атракція різного ґатунку: дериваційна, морфологічна, синтаксична. У більшості випадків на звуковому рівні вона підтримана паронімічною атракцією. У багатьох поетичних фрагментах атракція різних типів поєднується. Поєднання прийомів уподібнення одиниць різних стратумів й актуалізація прийому призводить до створення поезій, композиція, смисловий та звуковий ритм яких побудовані на атракції форм, значень і смислів. Перспектива дослідження полягає у вивченні формування художньої традиції використання граматичної атракції у російськомовній поезії як версифікаційного прийому, що збільшує багатозначність, ритмічність й фасцинативність поетичного тексту.