Оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями

Планування вогневого ураження противника здійснюється на підставі результатів оцінювання очікуваної ефективності знищення його об’єктів. Противник часто застосовує хибні цілі для приховування своїх об’єктів. Це обумовлює необхідність урахування особливостей виявлення і розпізнавання хибних цілей засобами розвідки під час оцінюванні ефективності ураження об’єктів, що розглянуто у статті. Прийнято, що процес ураження об’єкта містить послідовне виконання завдань виявлення, розпізнавання і знищення об’єкта, які характеризуються відповідними ймовірностями. За показник ефективності прийнято математичне сподівання кількості уражених об’єктів. У статті наведена методика оцінювання ефективності ураження об’єктів, що приховуються хибними цілям. Виявлення об’єкта (хибної цілі) в районі розвідки має випадковий характер. Тому при визначенні імовірності виявлення необхідно ураховувати імовірність отримання контакту засобу розвідки з об’єктом або хибною ціллю. У розробленій методиці імовірність отримання контакту засобу розвідки із об’єктом (хибною ціллю) пропонується визначати із урахуванням енергетичного коефіцієнта, який залежить від дальності виявлення об’єкта (хибної цілі) і висоти польоту розвідника. Це дає можливість більш обґрунтовано визначати імовірність виявлення об’єктів (хибних цілей) засобом розвідки. Імовірність розпізнавання об’єктів і хибних цілей у методиці вважаються заданими. Імовірність ураження об’єкта визначається із урахуванням кількості боєприпасів, що призначається на один об’єкт. Також методика дозволяє оцінювати витрати боєприпасів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Показана суттєва залежність витрат боєприпасів від імовірності розпізнавання хибних цілей та кількості їх використання для приховування об’єктів. Розроблену методику більш доцільно застосовувати під час обґрунтування нарядів засобів для ураження об’єктів, що приховуються хибними цілями. Методика також може використовуватися для обґрунтування вимог до засобів розвідки і визначення їх характеристик. Працездатність методики показана на прикладі оцінювання ефективності ураження об’єктів противника, що приховуються хибними цілями, при застосуванні для їх розвідки безпілотного літального апарату.