«Everyone writes Music to Poems, and I write Poems to Music...» (features to the problem of intermediality in the cycle «Night concerts» by Mykola Bazhan)

В контексті зазначеної проблематики здійснено спробу інтермедіального аналізу поезії «Голос Едіт Піаф» з циклу М. Бажана «Нічні концерти». На відміну від звичної констатації загальних проявів музикальності як «звукопису», «гри звуків», «примхливості ритмів» тощо виявлено методи створення поетичного образу голосу Едіт Піаф «словесною музикою». Особлива увага приділена фонетичним характеристикам віршу. Висловлена ідея про фонізм як «продукуючий» засіб художньої виразності. Доведено, що знайдений автором звукообраз споріднює поетичний твір з музикою – мистецтвом інтонаційної природи, – забезпечуючи ефект мистецької синестезії.