Особливості проактивного підходу в системі забезпечення безпеки польотів

У статті запропоновано метод кількісного оцінювання ризиків пов’язаних з людським фактором на основі емпіричного та теоретичного підходів з урахуванням проактивного профілактичного прогнозування в системі управління безпекою польотів. Причини авіаційних подій зумовлені впливом кількох простих небезпек, в тому числі і людського фактору, які в період, що передує авіаційній події, були приховані у вигляді недоліків. Враховуючи прихований характер небезпек, він надає складності при його прогнозуванні та оцінювання. Але наявність прихованого недоліку в системі може призвести за певних умов до потенційної трансформації його в спусковий гачок (причину, тригер), який запускає подальший негативний розвиток події. Саме тому принципово змінюється зміст профілактичної роботи. Проводиться перехід на проведення постійної цілеспрямованої роботи з виявлення та усунення прихованих небезпек та їх факторів ще на підході до майбутніх виробничих подій у кожному компоненті авіаційної системи. Тому профілактична робота з оцінювання впливу людського фактору має проводитися на далеких підступах до можливих авіаційних подій, а не після того, як вони відбудуться. Це займає основне місце в проактивному підході. Однією з таких прихованих небезпек є поточний функціональний стан особи, що приймає рішення, що може бути зумовлений як раптовим погіршенням здоров’я, так і неможливістю поточних адаптаційних можливостей організму протистояти поточним зовнішнім факторам дестабілізації. А так як основне місце в такому проактивному підході займає ідентифікація та розробка корегуючих заходів щодо зменшення впливу людського фактору в системі управління безпекою польотів, це вимагає системного підходу до визначення можливих методів для оцінювання поточного стану оператора. Запропонований підхід до кількісного оцінювання ризику виходу функціонального стану оператора зі стану рівноваги на основі емпіричного та теоретичного підходів. Емпіричний підхід реалізований  при розробці системи диференційних рівнянь, що визначають рівновагу між кількістю адаптаційного потенціалу організму та кількості факторів дестабілізації, що впливають на даний організм. Але за відсутності необхідної статистики ризиків, які мали місце у даної особи необхідно використання теоретичного підходу, який дозволяє на основі тестової множини діагностичних даних осіб з зазначеним ризиком розробити модель прогнозування виникнення такої групи ризику для перевірки операторів, що здійснюють авіаційну діяльність. Теоретичний підхід реалізований на основі використання штучного інтелекту, а саме розробці штучної нейронної мережі, що дозволяє прогнозувати виникнення негативної події, що порушує рівновагу функціонального стану оператора в якості тригера, що запускає виникнення помилкових дій та прояву небезпеки. Така негативна подія є джерелом небезпеки прогнозування якої здійснюється на основі розробленою штучної мережі  та дозволяє завчасно попередити прояв негативної події до моменту початку її впливу на заплановану виробничу діяльність.