СЦЕНАРІЇ СМИСЛОТВОРЕННЯ В МЕДІАДИСКУРСІ: КОГНІТИВНИЙ І МУЛЬТИМОДАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

У цій статті розглядаються мультимодальні сценарії побудови смислів РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ (далі ВІЙНА) в англійському та українському сегментах Telegram. Теоретично аналіз базується на когнітивно-прагматичному, когнітивно-семіотичному та мультимодальному підходах до медіа-лінгвістики. Мультимодальний політичний дискурс месенджера Telegram використовує рівноправні знакові системи формування смислів – графічну, аудіальну, кінематографічну, гіпертекстову. В англо- і україномовного сегментах Telegram семіотичні ресурси поєднані у мультимодальні сценарії конструювання смислів Russia-Ukraine war (далі війна), де типовим є зображення (фото/відео) + заголовок + текст + лінк. Емодзі-реакції мають прагматичні і когнітивні функції: вони сприяють конструюванню смислу, засвідчують його вплив, формують ментальний простір війни, слугують рейтингом інформації. Розгортання інформації у постах здійснюється за типом акцентуації, розширення, розробки, комбінування, зіштовхування. Новинні канали The NYT і ТРУХА 2022-2023 років формують і змінюють читацьку картину світу; їх пости надають негативної оцінки ментальному простору війни та спростовують імперські ментальні стереотипи рашистських наративів –політико-психологічне підґрунтя агресії проти незалежної України. Смислотворення війни в постах Telegram будується на базі концептуальних розширень: Україна, союзники України, росія і відповідних когнітивних схем: «Україна має надійного лідера», «Україна має розвинену економіку», «Україна має велику історію і культуру», а також «росія є вбивця», «росія порушує міжнародне право», «росія має злочинних лідерів» тощо. В роботі доведена гіпотеза про двосторонню залежність семіотичних засобів смислотворення і конструйованих ними смислів, в результаті чого ці засоби трансформують картину світу і опосередковано впливають на суспільство.