{"title":"ОБРАЗ КОХАННЯ У НОВОЗЕЛАНДСЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ: КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ","authors":"Надія Вікторівна Погорлецька","doi":"10.32999/ksu2663-3426/2023-1-7","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Наукову розвідку присвячено висвітленню образу КОХАННЯ у поетичних текстах Нової Зеландії у світлі когнітивно-прагматичного підходу. Образ кохання посідає вагоме місце у художній літературі будь-якої країни. У річищі традицій когнітивної поетики та лінгвопрагматики ми спробували висвітлити образ КОХАННЯ, представлений поетами іншого континенту. Ілюстративним матеріалом слугували відомі поетичні твори новозеландських поетів кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Мета статті полягає у дослідженні особливостей вербалізації образу КОХАННЯ шляхом виявлення способів осмислення й прагматично обумовлених засобів мовленнєвого втілення образу в поезії Нової Зеландії. У статті надано аналітичний огляд наукового доробку з проблеми вивчення образності у когнітивному вимірі та проаналізовано результати досліджень поетичних текстів у когнітивно-прагматичному аспекті. Спираючись на когнітивну теорію словесного поетичного образу, визначаємо образ КОХАННЯ як кумулятивний. За допомоги імплікативних ознак архетипних (ЖИТТЯ, ВОДА, РІВНОВАГА, СИЛА), стереотипних (РІВНОВАГА, СИЛА, ЦИКЛ, ШЛЯХ, ОСНОВА, НЕСКІНЧЕННІСТЬ та ін.), етнокультурних (MANA) концептів вилучаємо смисли образу КОХАННЯ, багатство і різноаспектність яких підкреслює багатошаровість образу. У досліджені висвітлені прагматичні властивості образу КОХАННЯ у поетичних текстах Нової Зеландії, визначено домінантну стратегію спонукання, яка реалізується тактиками інтригування та маніпуляції. Використання таких стратегій і тактик забезпечує перлокутивний ефект. Стратегії та їхні тактики переважно виражаються питальними реченнями, умовним способом дієслова та імперативними конструкціями. Прагматична властивість таких мовних засобів полягає в їхній ілокутивній силі. Наведені у статті приклади та їхній аналіз з позиції когнітивно-прагматичного підходу уможливили підсумувати, що кумулятивний образ КОХАННЯ у новозеландській поезії вміщає низку словесних поетичних образів, через які реалізуються прагматичні установки автора.","PeriodicalId":424223,"journal":{"name":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-08-21","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Scientific Bulletin of Kherson State University Series Germanic Studies and Intercultural Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-7","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
摘要
本研究以认知实用主义方法为基础,专门探讨新西兰诗歌文本中的 "爱 "的形象。爱情形象在任何国家的小说中都占有重要地位。根据认知诗学和语言语用学的传统,我们试图突出另一个大陆的诗人所展现的 LOVE 形象。说明材料是十九世纪末二十一世纪初新西兰诗人的著名诗歌作品。文章旨在通过确定新西兰诗歌中对 LOVE 形象的理解方式和语用决定的语言体现手段,研究 LOVE 形象语言化的特殊性。文章从认知维度对研究意象问题的科学工作进行了分析概述,并从认知语用方面对诗歌文本的研究成果进行了分析。基于语言诗歌意象的认知理论,我们将 LOVE 的意象定义为累积。借助原型("生命"、"水"、"平等"、"力量")、定型("平等"、"力量"、"循环"、"方式"、"基础"、"无限 "等)和民族文化("MANA")概念的暗示符号,我们提取了 "爱 "这一形象的含义,其丰富性和多样性强调了这一形象的多层次性。本研究强调了新西兰诗歌文本中 "LOVE "形象的实用性,确定了诱导的主导策略,并通过阴谋和操纵策略加以实施。这些策略和战术的使用产生了会话效果。这些策略和战术主要通过疑问句、动词的条件语气和命令式结构来表达。这些语言手段的语用特性就是它们的会话能力。从认知-语用方法的角度,通过文章中列举的例子及其分析,我们可以得出这样的结论:新西兰诗歌中累积的 "LOVE "形象包含了许多口头诗歌形象,作者的语用态度通过这些形象得以实现。
ОБРАЗ КОХАННЯ У НОВОЗЕЛАНДСЬКИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ: КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
Наукову розвідку присвячено висвітленню образу КОХАННЯ у поетичних текстах Нової Зеландії у світлі когнітивно-прагматичного підходу. Образ кохання посідає вагоме місце у художній літературі будь-якої країни. У річищі традицій когнітивної поетики та лінгвопрагматики ми спробували висвітлити образ КОХАННЯ, представлений поетами іншого континенту. Ілюстративним матеріалом слугували відомі поетичні твори новозеландських поетів кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Мета статті полягає у дослідженні особливостей вербалізації образу КОХАННЯ шляхом виявлення способів осмислення й прагматично обумовлених засобів мовленнєвого втілення образу в поезії Нової Зеландії. У статті надано аналітичний огляд наукового доробку з проблеми вивчення образності у когнітивному вимірі та проаналізовано результати досліджень поетичних текстів у когнітивно-прагматичному аспекті. Спираючись на когнітивну теорію словесного поетичного образу, визначаємо образ КОХАННЯ як кумулятивний. За допомоги імплікативних ознак архетипних (ЖИТТЯ, ВОДА, РІВНОВАГА, СИЛА), стереотипних (РІВНОВАГА, СИЛА, ЦИКЛ, ШЛЯХ, ОСНОВА, НЕСКІНЧЕННІСТЬ та ін.), етнокультурних (MANA) концептів вилучаємо смисли образу КОХАННЯ, багатство і різноаспектність яких підкреслює багатошаровість образу. У досліджені висвітлені прагматичні властивості образу КОХАННЯ у поетичних текстах Нової Зеландії, визначено домінантну стратегію спонукання, яка реалізується тактиками інтригування та маніпуляції. Використання таких стратегій і тактик забезпечує перлокутивний ефект. Стратегії та їхні тактики переважно виражаються питальними реченнями, умовним способом дієслова та імперативними конструкціями. Прагматична властивість таких мовних засобів полягає в їхній ілокутивній силі. Наведені у статті приклади та їхній аналіз з позиції когнітивно-прагматичного підходу уможливили підсумувати, що кумулятивний образ КОХАННЯ у новозеландській поезії вміщає низку словесних поетичних образів, через які реалізуються прагматичні установки автора.