Особливості стресостійкості й адаптивних здібностей до стресу майбутніх військовослужбовців

У статті з’ясовано розуміння стресостійкості й адаптивності в наукових джерелах та емпірично досліджено статистично значущі відмінності стресостійкості й адаптивних здібностей у майбутніх військовослужбовців і представників студентської молоді, з’ясовано психологічний зміст цих відмінностей. Стресостійкість переважно розуміється як психофізичний стан людини, який забезпечує оптимальну адаптацію до екстремальних умов, що дозволяє вирішувати покладені на неї службові та побутові завдання, перебуваючи в стані психофізичної рівноваги, а адаптивність розглядається як здібності, які включають у себе підсистеми індивідних, особистісних і суб’єктних властивостей, які забезпечують ефективне соціальне та професійне функціонування в умовах сильного стресу з мінімальними затратами індивідуальних психофізіологічних ресурсів і збереження психічного та соматичного здоров’я. Особливості стресостійкості майбутніх військовослужбовців виявляються у більшій задоволеності життям, у вищому, ніж у студентів, рівні стресостійкості. Крім того, у них більше розвинуті такі адаптивні здібності до подолання стресу, як оптимізм, адаптивне мислення, адаптивний сон і сновидіння. Курсанти впевненіші в собі, краще вміють управляти своїм психофізіологічним станом і здійснювати соматичну регуляцію, організовувати свій час, в цілому в них високий рівень адаптивності до стресу, на відміну від студентів цивільних вишів. Майбутні військовослужбовці більш схильні до активної життєвої позиції, життєлюбності, почуття гумору, високої мотивації, у них вищі самоконтроль і гнучкість мислення, а також здатність дистанціюватися від травматичних подій. У майбутніх військовослужбовців більше розвинуті пунктуальність, вміння раціонально розпоряджатися часом, планувати і визначати пріоритети у своїх справах.