{"title":"ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В МОВНОМУ ПИТАННІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ","authors":"Олена Єфименко","doi":"10.31470/2518-7600-2018-6-106-120","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті, на основі аналізу періодики, розглянуто вживання словосполук на євроінтеграційну тематику. Проаналізовані статті в газетах: «Демократична Україна», «День», «Дзеркало тижня», «Європейська правда», «Свобода», «Сегодня», «Українська правда», а також взято до уваги публікації в часописах: «Кореспондент» та «Український тиждень». Ці періодичні видання присвячують свої статті інтелектуальній частині суспільства, обслуговують велику аудиторію читачів, відтворюють суспільно-політичні події. Тому засоби масової кумунікації є головним інструментом для нашого дослідження. Аналіз періодики зроблений за останні роки ХХІ ст.. \n Зроблено розподіл на групи євроінтеграційних усталених словосполук. Виділили дві основні групи: євроінтеграція періоду Януковича (2013 р.) та євроінтеграційні сполуки періоду від 2013 і до сьогодення. Розподіл базувався на дослідженнях політики Януковича та сучасних процесів. \nЗ’ясовано, що поповненням мовленнєвого запасу є лексика в переносному значенні. У вербальне оформлення вводять слова, що репрезентують суспільно‑політичну сферу. Використання мови завжди було необхідним атрибутом сучасного життя. \nСучасні зміни в Україні впливають на суспільно-політичний словник української мови, а саме на утворення нових усталених словосполук. Сучасні суспільно-політичні усталені словосполуки − це особливий прошарок сучасної лексики. Встановлено, що словосполуки євроінтеграційної тематики в прямому та переносному значеннях існують практично у всіх сферах суспільства. Найчастіше словосполуки в переносному значенні зустрічається в групі «Євроінтеграція періоду Януковича (2013 р.)», а усталені словосполуки в прямому значенні зазвичай зустрічаються в другій групі «Євроінтеграційні сполуки періоду від 2013 і до сьогодення». Це пояснюється ставленням влади до євроінтеграційних процесів в Україні.","PeriodicalId":202539,"journal":{"name":"Society. Document. Communication","volume":"2 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"1900-01-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Society. Document. Communication","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2518-7600-2018-6-106-120","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В МОВНОМУ ПИТАННІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У статті, на основі аналізу періодики, розглянуто вживання словосполук на євроінтеграційну тематику. Проаналізовані статті в газетах: «Демократична Україна», «День», «Дзеркало тижня», «Європейська правда», «Свобода», «Сегодня», «Українська правда», а також взято до уваги публікації в часописах: «Кореспондент» та «Український тиждень». Ці періодичні видання присвячують свої статті інтелектуальній частині суспільства, обслуговують велику аудиторію читачів, відтворюють суспільно-політичні події. Тому засоби масової кумунікації є головним інструментом для нашого дослідження. Аналіз періодики зроблений за останні роки ХХІ ст..
Зроблено розподіл на групи євроінтеграційних усталених словосполук. Виділили дві основні групи: євроінтеграція періоду Януковича (2013 р.) та євроінтеграційні сполуки періоду від 2013 і до сьогодення. Розподіл базувався на дослідженнях політики Януковича та сучасних процесів.
З’ясовано, що поповненням мовленнєвого запасу є лексика в переносному значенні. У вербальне оформлення вводять слова, що репрезентують суспільно‑політичну сферу. Використання мови завжди було необхідним атрибутом сучасного життя.
Сучасні зміни в Україні впливають на суспільно-політичний словник української мови, а саме на утворення нових усталених словосполук. Сучасні суспільно-політичні усталені словосполуки − це особливий прошарок сучасної лексики. Встановлено, що словосполуки євроінтеграційної тематики в прямому та переносному значеннях існують практично у всіх сферах суспільства. Найчастіше словосполуки в переносному значенні зустрічається в групі «Євроінтеграція періоду Януковича (2013 р.)», а усталені словосполуки в прямому значенні зазвичай зустрічаються в другій групі «Євроінтеграційні сполуки періоду від 2013 і до сьогодення». Це пояснюється ставленням влади до євроінтеграційних процесів в Україні.